Степан Шульга "Гоцул" - територіальний референт сторінка 9

   Проблему з одягом Шульга вирішив зовсім випадково. Було це так. Якось в камеру до Шульги вштовхнули в'язня, звичайно, побитого і сильно змученого. Шульга припав до лежачого і потягнув його на своє місце. Не дотягнувши до місця, він впізнав у скатованому колишнього сотника УПА із Добромильського повіту. Трохи прийшовши до себе, сотник також впізнав Шульгу. Для них обох це була велика радість. Сотник сказав, що має в халявах чобіт зашиту досить велику суму грошей великими куп'юрами. Проблема стала, як знайти продажнього із охоронців. І це питання виявилося досить простим для вирішення. Вже за дві доби їм почали приносити в камеру хліб, булки, солонину, масло та інші продукти, якими вони ділилися з дівчатами. Також за гроші один із "сознательных борцов" приніс Шульзі ще досить у доброму стані, як вони називали, бушлат. Тепер вже не тільки душа, але й тіло трохи обігрілося.
   Як точилася далі справа із Шульгою, їй невідомо, бо через кілька днів її викликали із всіма речами і повели на засідання трійки, де оголосили вирок: п'ятнадцять років позбавлення волі в таборах з посиленим режимом і п'ять років позбавлення політичних прав. Вже в сибірських таборах вона дізналася, що Сталін скасував смертний вирок, замінивши на 25-річну каторгу. Цікавило її сильно те, чи суджений був Шульга із сотником до цього указу чи після нього.
Вже в час розвалу "Союзу" вона дізналася, що таки він був суджений до указу і страчений в Дрогобицьких Бригідках. В справі N 44-385у в одному із протоколів записано, що суджений на страту був 15 червня 1946 року. До такого ж вироку був засуджений і колишній його охоронець Терлецький Михайло Іванович "Зимний". Особиста зв'язкова "Гоцула" Шклярська Ганна засуджена на 15 років сибірських таборів. Вже померла. Другий охоронець "Гоцула" Терлецький Микола був закатований енкаведистами на допитах.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11