Степан Шульга "Гоцул" - територіальний референт сторінка 10

   Про одну деталь, що дотично стосується історії Шульги, я довідався в розмові із членом ОУН з 1943 року, зв'язковою, а потім учасницею рейдуючої сотні "Ластівки" на Закерзоння Юристовської Марії, "Квітки" із села Лісковате. Вона сиділа на Бригідках в травні-червні 1946 року і розказувала про такий випадок. Політичні на Бригідках різними шляхами дізнавалися різноманітні історії про в'язнів. Якось в їх камеру передали, що такого-то дня енкаведисти замурували живцем двадцять одного політв'язня, засуджених на страту, в камері N 19. Там вони страхітливою повільною смертю подусилися із браку кисню. Вона не знає, хто там був. Але, можливо, що так був замордований і Шульга. Серед в'язнів ходили чутки, що в камері N 19 були замордовані всі найбільш непокірні для Росії повстанці і підпільники. Це лише аналітична здогадка. Але є тут щось реальне. Справа полягає в тому, що рідний брат охоронця Шульги Терлецького Михайла, Терлецький Ярослав у 1997 році звертався до обласного керівництва СБ по Львівській області з просьбою, письмовою, на дозвіл ознайомитися із справою брата. Йому вже вищезгадану справу показали, але до рук не дали. Чиновник-офіцер полк. Лобода сказав йому, що брат разом із "Гоцулом" був засуджений до страти 15 червня, але як, де і коли був виконаний вирок, він сказати не може. На такий дозвіл повинна бути попередня реабілітація, а таких, як брат і "Гоцул", не реабілітують. Тоді товариш, чи то пак, офіційно пан Лобода пояснив, що вони брали участь у розправі над сексотами. Навіть наводив там якісь приклади. Чи не цікаво? Про смертний вирок не бояться сказати, а як стратили, "Сов. секретно". Ото іронія долі! Наша держава не допускає нас до архівів, де скрита доля наших національних героїв. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11