Окружний ОУН-УПА "Орест сторінка 24

   Десь з лютого 1945 року був надрайоновим провідником Стрийщини. А коли Стрийська і Самбірська округи були об'єднані в Дрогобицьку, став заступником окружного референта Олександра Андрусейка - "Аркадій", "Коваль". З вересня 1945 року призначений надрайоновим референтом пропаганди Самбірщини - надрайон "Кіндрат". Основна його робота полягала в організації і контролю пропаганди і вишколу. Саме виконуючи ці завдання, із референтами СБ "Підковою", "Сірником", "Хоробрим", "Яструбом" та іншими потрапили під облаву большевиків (за деякими даними між селами Нанова і Стебник, а за іншими - під Бандровом), там загинув смертю героя. А з 1946 року посаду надрайонового референта обійняв Петро Гаврилик - "Верховинець" родом із села Стрільбичі, що біля Старого Самбора.
Окружний кидався, як ранений і зловлений в клітку звір. Часто боївки і зв'язкові потрапляли на наперед організовані засідки енкаведистів, що вказувало на зраду серед повстанців, а без зв'язку і пересування по терені Округи зробити повноцінну заміну вбитих чи зловлених енкаведистами було просто неможливо. Зима і сніг ще більше утруднювали цю роботу. Залишити криївки було неможливо.
   В березні подув теплий південний вітер, ліс мило по-весняному почав шуміти. На землі появилися чорні плями грунту із-під снігу. Неспокій серця і усвідомлення того, що треба знайти заміну тим, що вибули із повстанських рядів, а повстанці залишилися без проводу, ще більше мучило його. По мокрому снігу сліди зовсім не затиралися, а після найменшого морозу вони заводили сексотів і енкаведистів до найпотаємніших повстанських місць. І все-таки, на початку квітня 1945 року. Окружний залишив криївку і з невеликою охороною і зв'язковою рушили в дорогу. Через кілька днів, пройшовши кілька кілометрів для виконання нового завдання, охоронець, який йшов на шпіці, побачив енкаведистів і почав стріляти. Вони також його побачили, майже одночасно почулися стріли. "Орест" схопив зв'язкову за руку і потягнув до себе. За кілька метрів від себе побачив енкаведистів, кинув туди гранату, а сам із зв'язковою побіг до дороги, яка перетинала їм шлях до лісу, що був за дорогою 20-30 метрів. Коло самої дороги приліг, пустив серію із автомата по енкаведистах, а сам піднявся і, ведучи за собою зв'язкову, скочив на дорогу. Серія із "дегтяря" положила їх на самій дорозі, а до лісу було рукою подати.
   Так загинув окружний Стрийської округи. Через кілька тижнів до села Буньковичі, де жили сестри і брат Івана, через зв'язкового була доставлена естафета, яка повідомила про смерть героя на 25-му році життя. Загинув, виконуючи свої обов'язки, в квітні 1945 року, не доживши до Воскресіння Христового рівно дві доби. Людина, яка бачила цю естафету і чула розповіді зв'язкового, живе ще й по нині в селі Буньковичі, але забула назву села, де це сталося. Слава Героям!!! 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24