Одіссея повстанця "Сурми" сторінка 9

   "Це сьогоднішні історики, мемуаристи та дослідники історії ОУН-УПА називають наш похід із Західної Лемківщини через німецько-російський фронт у запілля большевикам Карпатським рейдом. Тоді то виглядало значно простіше, - згадує "Сурма".-На збірці нам оголосили, що наше завдання полягає в тому, щоб перейти фронт у большевицьке запілля. І це все. Конкретно, чітко і дуже вирозуміло. Але кожен із нас, повстанців, розумів, що то треба буде може й з боями прориватися через оборону німецько-мадярської лінії, а тоді вже вдруге прориватися через лінію наступаючої Червоної армії, "заградітельних отрядов", сугубо енкаведистських військ, а тоді вже мати справу з адміністративно-поліцейським апаратом. Що то все собою являє, ми вже добре знали, - продовжує "Сурма", - бо повстанці - східняки із сотні "Байди", нам розповідали про це десятки разів. Та й військовики із Дивізії розповідали про пекельну ненависть большевиків, від простого солдата до найвищого офіцера, до українських націоналістів".
   Відмарш повстанського війська почався зовсім буденно, хоч тисячі юнацьких молодих сердець бажали проявити себе у військових акціях.. Сотня за сотнею день в день рухалися в одному напрямку однією дорогою, часто перебираючись через високі гори і хребти. Бували такі випадки, що війську вдавалося за один день подолати дві, а то й одну високу гору. Похід почався вкінці вересня, а хто не знає лемківських і бойківських осеней? Моросячі дощі, які переходили в густі, а то й зливи. Повстанці до половини литок западали в болото, а в прифронтовій смузі треба було спішити, багато повстанців йшло босоніж, або на одній нозі чобіт, а на другій сама халява. Всі промокли до тіла, одяг то тут то там порозриваний корчами, сучками дерев та камінням, коли спускалися з гір. Більшість стрільців позаростала, бо не було коли або чим поголитися. "Стальна порція" давним давно закінчилася. Були випадки, коли повстанці по два тижні не їли гарячої страви. Схудли, піднепали силою фізично, а тут ще в обозі малі гарматки, важкі міномети і кулемети. Вже майже при переході фронту майже весь обоз був змагазинований в криївках та в селах під контролею місцевої сітки ОУН. Було взято тільки вкрай необхідне. Серед повстанців виявилися дуже порадні і кмітливі хлопці. Дратву і смолу можна було дістати в будь-якому селі, а із шкіри волів, яких різали, шили на ноги із сурвої шкіри взуття-капці, які на ногах засихали так, що не можна було стягнути з ніг.  

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30