Одіссея повстанця "Сурми" сторінка 10

   Рейд йшов переважно через терени Турківщини, хоч також заходили в села Старосамбірщини, особливо коли наближалися до лінії фронту, шукаючи місцевості, де найкраще можна буде перейти лінію фронту. Фронт таки перейшли досить легко і успішно, за що можна завдячувати високим горам і дуже великим і густим масивам лісу десь в районах сіл Рожанки Вишньої і Рожанки Нижньої. "Майже вісім днів безперервного маршу привів нас, - згадує "Сурма", - у запілля недалеко коло села Солотвина". Тут повстанці одержали відпочинок і гарячу страву, а ранком заряджено рухатися далі від фронту в глиб лісів. Сіл ставало щораз то менше і тільки рідко в які заходили повстанці. Повстанці місцевих КВС несли постійно стійки, заготовляли їжу, одяг, взуття, а прибулі повстанці прали білизну, зашивали одяг, голилися, милися. Дівчата із сіл дуже охоче їм допомагали, жінки варили їжу. Селяни відзначалися високою національною і політичною свідомістю. Деякі газди добровільно жертвували овець, кіз та свиней.
   "Сурма" згадує, що курінь, прорейдувавши із Букового Берду, Ступосян, а практично із всього Сяніцького повіту і теренів Ліська через відроги лісових масивів Турківщини і Старосамбірщини, сильно розрісся кількісно. Коли повстанці пройшли Сколівщину і Стрийщину важкопрохідними гірськими масивами, вкритими лісами південніше Сколе і Долини, то між повстанцями ходили розмови, що їх вже є більше двох з половиною тисяч чоловік. Такій вже досить великій мілітарній силі пройти непоміченою большевицьким запіллям було майже неможливо, тому ми часто, - продовжує "Сурма", - були змушені встрявати у зачіпні бої із енкаведистами і пограничниками. Та й прокормитися, взутися та одягнутися, хоч би якось, було практично дуже важко. Виходячи з цих міркувань, "Рен" дійшов висновку поділити курінь на дві частини, тобто два курені. Це було в Землянських лісах". "Рен" взяв ті сотні, які вважав за доцільне, під своє командування, а інші були віддані під керівництво курінного "Євгена". Тепер обидва курені почали діяти адміністративно локально. "Рен" із своїм куренем пішов у глиб Станіславщини, а "Євген" одержав завдання йти на Перемишльщину. На прощання "Рен" застерігав "Євгена", щоб не встрявав з большевиками без крайної на те потреби, в зачіпні бої і привів всі сотні на Лемківщину. "Євген" же, що був тісно зв'язаний із керівництвом сітки ОУН і керівництвом СКВ цих теренів, схилився на їх пропозицію заатакувати всі большевицькі владні структури в Сколе. "Осип" був проти цієї акції, але "Євген" наполягав на своєму. Акція відбулася із 6 на 7 жовтня. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30