Одіссея повстанця "Сурми" сторінка 16

   Рідкі, але рішучі бої заряджали їх впевненістю, завзятістю і вірою в їх визвольну справу. Ці ідеї їм вкрай були потрібні, бо як без них можна було перенести всі злигодні повстанського життя. Адже ж були часто випадки коли невеликий ощипок (щось на вигляд прісної вівсяної паляниці), або кілька бульбин були великою розкішшю для повстанця. "Щипаючи пальцями ощипок, кидаючи в рот і розжовуючи його, язик, ясна і цілий рот набивався вівсяною остю, а пролигнути його без води не можна було, бо застрявав у роті, горлі,- згадує пан Зубальський". І продовжує: "Навар, зварений з корови або коня, де на одного стрільця припадало кілька тлустих плям, був тоді смачніший, ніж сьогодні справжній росіл з курки чи то качки. Коли виснажені довгим рейдом повстанці "мертвими" падали на гілки дерев або листя, а пробуджувалися і не могли відірвати шинелі чи іншого одягу від цієї підстилки, яка примерзала, а з другої сторони шинеля поруділа від вогню, що йшов від ватри. Восени і зимою найчастіше були мокрі, а обсушитися не можна було, бо вогні вказували на наш постій, а пограничники і енкаведисти негайно атакували".
   Тепер в боївці, як згадує пан Теофіл, часу було аж надмір і тому думки про порівняння його становища в курені і боївці йшли на голову дуже часто. Житній, добре випечений хліб, або великий круглий пиріг, начинений бульбою - бульбяник, не були тепер проблемою. Зв'язкові приносили, або й самі діставали час від часу малі пироги, начинені фасолею або сушеними грушками - грушаники, які були дуже смачні. Часто зв'язкові приносили до хліба або бульбяників сир, масло, молоко. Споживали і м'ясо. Бувало, заходили боївкою в село до знайомих людей, які кормили їх гарячою стравою.
   Із спогадів "Сурми" можна зробити висновок, що яким не було важким життя в курені, але все-таки воно було веселіше, щасливіше, бо відчували силу бойовитості нашого народу. Сучасні критики, публіцисти, а то й звичайнісінький нарід цю веселість і щастя боротьби приписують романтиці юності і надмірній енергії молодості, яка повинна була виливатися в якісь їхні чини. "Ці висновки є переважно помилковими і образливими для нас,- каже "Сурма" - революційна романтика, енергія юності мала місце в нашому житті, але не визначальне. Головним, визначальним аргументом була наша національна і політична свідомість, розуміння необхідності боротьби за Самостійну Україну в майже повному оточенні фашизмом, комунізмом і польським шовінізмом. Керовані почуттями любові до України, розумінням вибороти незалежність, продовжуючи революційні традиції наших предків, ми взялися за зброю. Ми були свідомі того, що робимо і кожний з нас був готовий пожертвувати життям за волю України, а тим самим і нашого многостраждального народу. Хоч ми і часто "плили" на хвилі романтики і енергії юності".  

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30