Одіссея повстанця "Сурми" сторінка 18

   Раптом хтось із повстанців зауважив: "Послухайте, хтось ходить коло криївки". "Ми добре прислухалися,- згадує "Сурма",- і почули кроки, і щораз сильніші. А згодом сильний стук сокирою у віко, яке хотіли прорубати." А з часом роздався звіроподібний москальський крик: "Бандіти, откройте і здавайтєсь! Ви окружени! Ваша пєсня спєта!" Повстанці почали короткими чергами стріляти по віку, але автоматна куля не могла пробити грубих дощок. Большевики щораз то сильніше били по віку сокирою і верещали. Повстанці взяли драбину і спільно сильно вдарили по віку, яке вилетіло разом із большевиками. "Енкаведисти улесливими голосами обіцяли нам всякі вигоди, лиш би ми здалися",- говорить "Сурма". Повстанці далі короткими чергами із автоматів стріляли у вікно, коли відчували , що хтось наближається. Час від часу в різні сторони вікна кидали гранати, деякі із них не вибухали, бо добре було чути. "В скорому часі гранати викидали, я вистріляв уже повний диск набоїв із автомата,- згадує Теофіл,- залишився ще ріжок із набоями". Друг "Яструб" драбиною почав лізти до люка, маючи надію вискочити і прорватися, і як тільки схопився за щось на поверхні рукою, відчув сильний ніби опік на долоні. Зрозумів, що вилізти через люк йому не вдається, почав драбиною спускатися. Долоня руки була прострілена. Просить "Надю" перев'язати рану, на що та відповіла: "За хвилину-дві нам всім вже нічого не треба буде, терпи". Друг "Сурма" підійшов до нього, витягнув носову хустку і перев'язав рану. Буквально через кілька секунд хусточка стала повністю червоною. Повстанці стріляють щораз то рідше. Большевики далі грозять, обіцяють і стріляють по люку, а підійти до нього бояться. "Богдан" нищить всі документи, гроші, ріже свої новенькі чоботи. Хтось нищить продукти, заливаючи їх нафтою, і все, що може пригодитися большевикам. "Яструб" підходить до брата, обнімає, цілує і щось каже сентиментального. Брат стриманий, ніби холодний і на емоції не відповідає. Всі стають і моляться. Після того співають "Ще не вмерла Україна", яка злітає до Бога, певно як і молитва. "Раптом,- каже "Сурма",- я почув, як в криївку щось впало, а через секунду-дві знайомий мені цок ударника запальника гранати. Майже одночасно сильний вибух та нестерпний біль в коліні і нозі. Поступово біль зникав, стало на серці і в грудях млосно, а потім і якось досить приємно. Не смійтеся, друзі, це було дійсно так. Останнє, що я бачив, було те, що "Богдан" витягнув наган і крутив його зарядною частиною і усвідомив, що кулі не стріляють від відсиріння в криївці і це спасло йому і мені життя". 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30