Одіссея повстанця "Сурми" сторінка 28

Бо у них, буцім-то, ніби не знають,
Як в раю на землі "сонечко" сяє,
Як то реакція фашизм прощала
За лябри і за тих, що їм бомби грали.
     Також повірять в доктрину погану,
     Що звірі-бандити за волю встануть.
     І похилились рідні жита в склоні,
     Молоді очі горіли сіяли.
     Ревіли гармати на небосклоні,
     Та рили землю, аж гори стогнали.
Пішли, слава Богу, так розважали ще довго-довго
Сватки-патріоти, та між собою
Чолами хитали, як чули, що мають свої турботи.
     Своє "визнайство" вони не таїли,
     Як бистрі Стратегії вмить розсудили:
     Нашим ордена і лаврові листки,
     Тим, що не знали нічого, ні трішки.
     Деколи також думки не сходились,
     Тоді диспути довжелезні робили.
Грілися, курили і ворушили,
Но і вкінці нічого не розсудили.
     З того наука всім за ці диспути,
     Всім тим ораторам ідей,
     Що краще Україні вірним бути
     Як "адвокатом" лихим патріотом.
Куми також свою раду мали,
Небіжку Австрію все споминали: -
Ой так-так минулось, як польська влада,
Щей минеться німцям мармоляда.
     Або то - "... на ту Вкраїну"
     Збирали Гриця з горба і Леська з долини,
     Далам три яйця і зерна миску,
     Бог знає, ци буде, а ви далисти...?
     ................. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30