Доля повстанця сторінка 3

   При хрещенні Богдану дали і друге ім'я - Теодор. Рідні і знайомі з одинаковим успіхом звали його Богдан і Дорко. Із першого класу Богдан вчився дуже добре, і домашні були щасливі від того. Після закінчення Народної школи пішов вчитися у гімназію. В Сокалі гімназія була класичного типу. У всіх гімназійних класах, хорі та спортових організаціях користувався великою довірою і повагою. З натури був поважний, спритний. Друзі завжди любили з ним ділитися думкою, кажучи: "Що сказав Богдану - то вмерло".
   Після того, як більшовики безоглядно втікали перед наступаючими німцями, в гімназії виклад предметів і виховання носило сугубо національний характер. Щораз то частіше зі Львова приїжджали агітатори до гімназії і поряд із націоналістичними закликами і виховними розмовами закликали гімназистів підтримувати німців як союзників України. Учнівська братія ті заклики сприймала несерйозно, критично, а то й вороже, особливо після того, як німецький уряд відмовився визнати Акт відновлення Української держави. Тим більше, що до гімназії приходили і інші агітатори, які більш стримано, а часто і вороже висловлювалися проти німців, називаючи їх окупантами. Вони закликали більше покладатися на власні сили в боротьбі з ворогом.
   Восени 1941 року Богдан став учнем останнього класу гімназії. Вчитель гімназії, якого Богдан любив і поважав найбільше, якось після лекції підійшов до нього і сказав, що хоче поговорити з ним наодинці. Завів його у свій клас і після короткої розмови про становище на Україні і Європі сказав йому: "Як би не закінчилася війна між Німеччиною і Росією, ми, українці, будемо поневолені. І лише самі можемо визволитися з рабства. Для цього нам потрібно організуватися, об'єднатися і таким чином підготовитися до боротьби. Тому кажу Тобі дуже таємну річ: вступай до підпільної організації ОУН". Богдан із несподіванки ніби онімів. Почав пальцем шкребти стіл і щось бурмотіти, що й сам не зрозумів. Вчитель зрозумів його стан і сказав: "Відповідь не мусиш давати зараз, можеш почекати до завтра." Далі пояснив йому, що справа ця дуже секретна і вимагає великої конспірації, найважливішим тут є вміти мовчати і не признаватися навіть найріднішій людині. "Я Тобі дуже вірю і поважаю, обдумай все докладно і зроби вибір",- продовжив учитель. Богдан ще щось питав і відповідав, але вже не пам'ятав, тільки ще довго чув своє слово: "Я згідний". Вчитель казав зачекати, а сам кудись пішов. Повернувся швидко і дав йому в руки текст Присяги, Декалогу і Прикмети українського націоналіста. "Вчи це все, а коли прийде час, я Тебе попереджу. Пам'ятай поки-що одну засаду: мовчати, мовчати і ще раз мовчати. Конспірація - основа нашої діяльності і життя",- сказав під кінець вчитель. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33