Доля повстанця сторінка 22

- А Ви хіба із Сокаля і також походите із Долгалів?
- Хоч для мене і велика таємниця, але мушу сказати, що так.
- То виходить, що ми з Вами родина, - ніби сказала, ніби спитала господиня.
- Дуже Вас прошу, нікому про це не говоріть,- сказав "Шугай".
- Та не будемо ж ми видавати свого сина Влодка енкаведистам. До того ж вони чекають дитину.
Всі ці таємниці батьки зберігали аж до гробу. Так "Шугай" дізнався про свою сестру.
   Нараз почувся голос "Де "Шугай"?" "Там дальше, сидить з сестрою",- відповів інший. Підійшов повстанець, став струнко і сказав: "Друже командир, нам треба йти". "Сестричко, наше повстанське життя всім відоме: сьогодні тут, а завтра там. Але при першій можливості я з Тобою зв'яжуся". Обняв і міцно поцілував свою сестру. Повстанці вивели Ґеню до села, а там вона пішла через ліс до Кляштора. Помолилася на кляшторському цвинтарі, бо в Кляшторі були поселені діти без батьків та злодійчуки. А потім через Гучок пішла додому.
   Цілу дорогу додому думала тільки про те, що буде говорити, як її зустрінуть пограничники чи енкаведисти. Тому ще у Поляні, йдучи повз батьківську хату, забігла буквально на декілька хвилин сповістити батькам, як хтось про неї буде питати, щоб сказали, що була в них може дві години. Теща дала плесканку сиру, кусок масла, а в глечик сметани, щоб мали що їсти, а якщо треба буде, той прикритися, викрутитися перед енкаведистами. Лише коли сіла у власній хаті на канапу, відчула, що не має сил навіть встати і напитися води.
   Майже всю дорогу механічно думала і певно сотні разів повторювала почуті слова: "Друже командир, нам пора йти". Намагалася зупинити думку, а в розумі весь час повторювала ці слова. Нічого не виходило. Він видно досить великий командир, що його так охороняють та ще й нагороджений найвищою нагородою УПА - Золотим Хрестом, який так пасує йому. Тай там вперше почула його псевдо - "Шугай". Який брат дуже таємничий. Ні слова про те, звідки прийшли, куди прямують, хто він є в УПА, чим і де харчуються. Все таємниця. За досить довгий час чоловік спитав: "Та розкажи, що Ти бачила і що він Тобі розказував". "Зараз, зараз, Влодку, я сходжу в туалет",- відповіла чоловіку. Ці питання захопили її зненацька, і вона не знала, що відповісти. Мала стільки часу і не обдумала відповіді.Сказати правду чи втаємничити братову роль в УПА? Рішила таки дочекатися до другої зустрічі і тоді вже все розказати чоловікові. Прийшовши до кімнати, розповіла про дорогу до Поляни, а там сказала так, як звелів брат. Що з Поляни її вели через поле і вона не орієнтувалася, куди. Тільки почула, що десь біля Мігова. А насправді вони були між селами Тарнавою і Стар'явою. Розказала майже все, що переказав Богдан. Також сказала про Золотий Хрест. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33