Доля повстанця сторінка 23

   "Влодзю, я певно мушу поїхати до Сокаля і все розповісти родині" . "Але ж ми чекаємо дитину і як Ти в такому стані можеш товчися такою далекою дорогою. "Небезпечно",- відповів чоловік. "Тоді треба зараз же написати листа. Нині я вже не зможу його написати, а напишу завтра". Майже цілу ніч не спала, все думала про нього та родину. Ранком, зробивши все необхідне, сіла писати листа. Як в таких випадках буває, писала про здоров'я, самопочуття та всякі господарські родинні дрібниці. Описала коротенько і про свою сім'ю, а також і про радість очікуваної дитини. Але між тими рядками вплела розповідь про себе, ніби випадково про те, що її відвідала Дора, яка розказала їй масу цікавих речей про себе за такий довгий час, який вони не бачилися. Згадували обоє і про своє дитинство. Вкінці листа нагадала, що боїться пологів, хоч так з нетерпінням чекає того часу. Чи не могла б до неї приїхати сестра Оля і підтримати її розрадою і порадою , тай мали б багато дечого цікавого собі розповісти. Листа чоловік взяв на пошту, бо там працював. Сам проштампував і особисто кинув у мішок для відправки у Львів. Налаштувалися чекати листа не скоріше, як за місяць. Але вже не за цілих два тижні Оля була в них.
   Міцно обняли одна одну, розцілувалися, Оля привіталася також із швагром. А після того почала дивитися то на сестру, то на швагра. Ґеня все зрозуміла і пояснила Олі: "Я все дізналася про Богдана через родину чоловіка і тому немає рації його боятися чи не довіряти". "То Ти, сестричко, дійсно зустрічалася з нашим Дорцьом?" Скоріше розповідай, коли і як це було. Ґеня все з подрібностями розповіла Олі про Богдана, не втаїла нічого навіть про його керівне становище в ОУН-УПА, звичайно, так, щоб не чув чоловік. Особливо подрібно розповіла про Золотий Хрест, бороду і вуса. "Як він гарно, чудово виглядає в офіцерській формі",- похвалилася Ґеня і уточнила, що повстанці називають офіцерів старшинами. Оля цікавилася найдрібнішими деталями подорожі, зустрічі, про його перебування в Дивізії та втечу від німців. Особливо її цікавив його вигляд, самопочуття, що питав і говорив про родину. Ґеня сказала, що коли говорив чи питав про родину, то очі повертав від неї, щоб часом не побачила вологості в його очах. Сильно вірить в перемогу України в майбутньому, а їх жертви не є марними, на них виросте нова плеяда борців. Про те, як і за що був нагороджений Золотим Хрестом, не казав ні слова. Під кінець сказав, що може колись напишуть. Оля побула всього два дні, нудилася і пояснювала, що батьки і сестри "вмирають" з цікавості і тому треба їхати. Ніякі просьби і благання про продовження відвідин Олі не допомогли.  

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33