Доля повстанця сторінка 28

   Розставання було подібне до пори року - була осінь. Повстанці провели її аж до села. Дивувалася тому, що ті, що вели її , бачили тих, що йшли попереду. Вона їх ні разу не помітила, а вони впевнено і безпомилково йшли за ними. Далі з чоловіком пішла в Добромиль, набравши різних продуктів від батьків.
   За кілька днів було большевицьке свято військового перевороту в Пітері. З неділею тих свят було аж три дні. Цим вирішила скористатися Ґеня, поїхавши в Сокаль. Приїзд її був великою несподіванкою для рідник, і це ще більше підкреслило теплоту зустрічі. Рідні не дали їй навіть привітатися, і всі майже одночасно спитали: "Що з Дорцем?" По її веселому лиці здогадалися, що все добре і тому спішили її розказати все про Дорця. Та довго із всіма подрібностями розповіла про його вигляд, військову форму, нагороду, а також, чому зголив бороду і вуса. Не було такої дрібнички, про яку не розповіла б рідним. І про енкаведистське подвір'я, і про дворазову подорож до Поляни, а особливо про теплоту і ніжність поцілунків Богдана для рідних. Через кілька годин залишила Сокаль, бо спішила, щоб встигнути на роботу в школу.
   І знов тихі довгі молитви, тривожні дні чекання, болючі відвідини енкаведистського подвір'я, невідомість і страх. В таких умовах пройшов кінець 1949 року і весь 1950 рік. З приходом весни і літа 1951 року в серці ніби вивітрювалася чи висихала, якщо можна так сказати, надія на зустріч з братом. Лише дуже рідко при згадці про брата в серці ніби імпульс чи щемет такого дуже коротенького, миттєвого щастя, а заземлений розум підказував, що такого бути не може - зустріти живого брата. Одностороння большевицька інформація і пропаганда трубіли по всіх газетах і радіо, що з бандерівцями покінчено. Дуже рідко і секретно люди, знайомі один одному, розказували, що в Хирові чи в якомусь там селі на Старосамбірщині і Стрілках вбито двох чи трьох повстанців. Чоловік приносив Ґені всі газети, де були найменші повідомлення про бої чи вбивство повстанців. Але ніде не згадувалося хоч би приблизно про такого, як Богдан. З приходом осені Ґеня щораз то частіше почала думати і згадувати Богдана. Навіть їй якось приснився в приємному сні. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33