Помста за рани серця сторінка 1

   "Ксеня", щаслива і весела, поверталася додому. Щось несло її на крилах і, ледь торкаючись думки, чому їй так легко і весело, як голос серця підказував їй: "Тому, що так легко пройшла через блукаючі по селі пограничні і енкаведистські стежі, виконала завдання, побачила милого."
   Незаміченою потоком вийшла в ліс і тільки там згадала, як попереджував її станичний, що естафета дуже важлива, і вона мусить вчасно доставити до зазначеного місця, яке вона неодноразово використовувала для зв'язку. Недалеко того місця почула оклик паролю, відповіла, як було домовлено. Повернула голову в сторону голосу і побачила постать повстанця. Він сказав, що чекає її вже більше години. Пояснила йому, як небезпечно було пройти через село, боялася потрапити в руки енкаведистів. Повстанець сказав, що кущовий наказав йому привести її до себе. Через хвилин 15 скорого ходу через зарості молодих смерічок появилися повстанці, а серед них і кущовий, якого вона знала в обличчя. Кущовий попросив трохи почекати, а сам із ще одним повстанцем, по одягу і зброї догадалася, що якийсь повстанський старшина.
   Хлопці, як тільки старшина віддалився, майже хором почали до неї "сипати" найулесливішими компліментами. Але ж то для її молодого серця вони були такі приємні і ласкаві, що задля того зробила б удвічі більшу і небезпечнішу подорож. А тут ще серед повстанців побачила знайоме і дуже миле для неї обличчя. Тіло враз ніби обімліло, серце почало битися швидко і так сильно, що їй здалося, ніби видно по її одязі биття серця. Вмить їй захотілося його обняти, поцілувати, щось говорити йому миле, а тих 5-7 метрів, що їх розділяли, робили так далекою її від нього. Вона, не хотячи і не думаючи, жартуючи то з одним, то з другим повстанцем, все наближалася до нього. Вони ніколи не говорили між собою про любов, а спілкувалися між собою за принципом: "Любов до Тебе я чую!" Неодноразово відчула, що й вона не була для нього байдужою, то ж наблизившись до нього досить близько, вдаючи, що поправляє мешти, сперлася на його руку. Вона була для неї такою теплою і милою, що по її тілі пішла дрож. Їй чомусь здалося, що їх тіла рук між собою розмовляють, так було їй мило, як від наймиліших сказаних слів. В такій ситуації час минає неймовірно швидко, хвилини стають секундами.  

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39