Помста за рани серця сторінка 9

- Ти не бачив, бо в той час дивився у вікно, а я краєчком ока бачила, як вона показала нашій Олі пальцем на губи так, як хочуть сказати - мовчи. Ти її так хвалив, а вона навіть не просльозилася, хотіла скрити це.
- От які то тепер ростуть діти мужні,- сказав господар,- а за нашої молодості так не було, люди тоді політикою не займалися. Москалі нас так легко не завоюють!
   Дівчата дійшли до домовленого місця і на секунду зупинилися. Саме в той час чисто і чітко прокричала горлиця і зовсім близько. "Маруся" тричі кашлянула і з-за корча вийшов повстанець, назвавши гасло, в свою чергу "Маруся" відповіла. Один повстанець повів їх далі, а два інші залишилися дивитися, чи не привели дівчата за собою "хвоста". Йшли досить довго. Знову обмін гаслами, і до них підійшов новий провідник - повстанець, який повів їх далі. Ліс ніби розступився і показалася досить велика поляна. Раптом "Ксеня" стала, а "Маруся" подивилася на неї і майже скрикнула: "Чому Ти така бліда?" Ти можеш впасти.
- Бачиш, там стоять чотири повстанці? Той, що дивиться на нас, і є "Сокіл".
- То йди до нього.
- Та він мене може і не впізнати.
Провідник почав спішити дівчат. Тоді "Маруся" сказала:
- Ти тут зачекай і дивися, де він піде. Я віддам естафету і скоро повернуся, тоді щось придумаємо.
"Маруся" повернулася дійсно швидко, і хлопці стояли на тому самому місці.
- Ходи, "Ксеню", просто до них, а там якось вийде. "Ксеня" рушила несміливо за "Марусею". Коли дівчата наблизились кілька кроків до повстанців, саме "Сокіл" сказав:
- Хлопці, дивіться. З парашутів скинули нам красун!
- Ні, ми виросли із землі, щоб подивитися на Вас,- пожартувала "Маруся" і продовжила: А Ви таких красунь ще не бачили?
- Е, таких красунь бачать не тільки очима, але й всім ..., і, не закінчивши своєї думки, "Сокіл" скрикнув: "Так то "Ксеня"!" І швидко підійшов до неї, легко обнявши за рамена.
- Ну що? Впізнав свою красуню? - пожартувала "Маруся", - дивись, не цілуй її на наших очах, а біжіть далі в ліс.
Коли влюблені відійшли, "Маруся" почала жартувати з повстанцями. Один із них вибачився і сказав, що йде до ройового і чотового сказати про приємний випадок, що стався із "Соколом". 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39