Подвиг і зрада поруч йшли

       Село Велика Сушиця відповідає своїй назві, бо розкинулося між двома гірськими хребтами трохи більше, як на дев'ять кілометрів і лежить всього три кілометри від містечка Хирів. В селі було колись три церкви і кожна мала свій цвинтар, було також дві школи. В селі ще до приходу більшовиків відчувалися сильні побутові і релігійні традиції, відчувався традиційний зв'язок єдиної спільноти. Перед другою світовою війною одна церква згоріла і старожили стверджують, що вона була підпалена. Друга церква - в самому горішньому кінці села, побудована в ХVІІ столітті, залишилася хіба що музейним експонатом. А ту, що є діючою, громада села, розколена спеціальною російською агентурою, не спроможна використовувати спільно, бо традиції спільноти села були цілеспрямовано винищені москалями, що буде описано нижче.
       Стійкість традицій і обрядів завжди залежала від, якщо можна так образно виразитися, "заземленості" народу чи нації. Від тисячолітньої осілості певної території чи краю, передаючи із покоління в покоління все, що було народу властиве, життєво здобуте. Мандрівні народи, що постійно вели завоювання чужих земель, природньо піддавалися законам асиміляції. Вплив матеріальної і духовної культури, вірувань, змішані шлюби всеціло або частково впливали на стійкість традицій народу, який з часом втрачав свою самобутність, оригінальність. А спільноті в селі Велика Сушиця були властиві саме такі стійкі, самобутні традиції, які ще з приходом большевиків були дуже сильні.
       Очевидно, це було зв'язано з тим, що місцевість села чи інших навколишніх сіл була заселена ще у далеку давнину. Селяни, обробляючи поля, випасаючи худобу, час від часу знаходили на поверхні землі або в її верхніх шарах знаряддя праці, предмети побуту людей поселення неоліту, а це десь п'ять тисяч років перед Христом. Цих знахідок є біля тридцяти, а саме: сокири, дуже майстерно оббиті і шліфовані від п'яти до двадцяти п'яти сантиметрів довжини із кремнію, сокири із твердого каменю з просверленими отворами, наконечники списів і наконечники стріл для лука, дуже старанно гостро відшліфовані з однієї сторони, та інші речі. Такі ж предмети були знайдені мешканцями сусідніх сіл: Буньковичі, Стар'ява, Терло, Росохи. Кількість та частота по краю подібних археологічних знахідок говорить про те, що ми маємо місце поселення людей доби неоліту, а не про місце, де добре ловилося і споживалося різного звіра. 

    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10