Помста за рани серця сторінка 20

   В листах Оксана просила подругу приїхати в Канаду. Але наша злиденність виключала всяку можливість це зробити. Зрозуміла це і Оксана. В наступних листах Оксана просила Олю, аби та дізналася, коли відбудеться імпреза, присвячена 54 роковині утворення УГВР. Також писала, що особливо син хоче побачити ті місця, де народилися й жили батьки, та й сама Оксана хотіла відвідати родину вуйка в Польщі і побувати в селі Макова. Може, щось дізнається про смерть чоловіка. Ще раз нагадала Олі, що обов'язково мусить побувати в селі Сприня, де 11-15 липня 1944 року був створений підпільний уряд - УГВР в нашій революційно-визвольній боротьбі за УССД. "Було б великим гріхом, - писала Оксана, - коли б я там не побувала, бо то "рукою подати" від нашої батьківської хати." Сповіщала Олі, що приїде десь з початком липня 1998 року.
   Оля про все дізналася і в листі повідомила її. В тому ж листі просила Оксану приїхати до неї, бо не буде знати, коли вона приїде в своє село.
   Був вівторок 7 липня - Різдво Івана-Хрестителя. Десь коло 12 години майже під вікна хати Олі під'їхав автомобіль іноземної марки, але тепер тим нікого не здивуєш, тому на це ніхто не звернув увагу. Аж внук Дмитрик крикнув, вбігаючи в хату:
- Бабцю, до нас приїхала машина, а в ній повно людей!
- А що за люди, Дмитрику?
- Я не знаю, бабцю. Вони вже на подвір'ї.
- То клич до хати.
- Я встидаюся, - відповів малий, - йдіть самі.
Оля нашвидкоруч поправила ще пишне біле волосся, одяг і вийшла на подвір'я. Пес на чужих людей гарчав і приразливо гавкав. Оля попросила зятя забрати пса і втихомирити. А сама почала наближатися до людей і, не дійшовши якихось два-три кроки, скрикнула:
- Оксаночко!!!
Обидві обнялися, довго цілувалися і чомусь плакали. То були сльози радості і щастя. Так тривало добру хвилину. Коли відпустила з обіймів Оксану, почала дивитися на трьох мужчин і жінку, всі з добре посрібленим волоссям. Після хвилини мовчання спитала:
- То Твій син, Оксано? - повернувшись до мужчини, що стояв найближче до подруги.
- Як знаєш? - спитала Оксана.
- Він зовсім подібний до Андрія.
- Бо він також Андрій,- підказала Оксана. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39