Помста за рани серця сторінка 21

- А то Твої брат і сестра, бо подібні до Тебе, - ствердила Оля. - Але чого ми стоїмо на подвір'ї? Я розгубилася і не знаю, що робити, - продовжила господиня.
- Не переживай, Олю! Ми добре знайомі, - розрадила подрузі. - Хай вже тут, на свіжому повітрі, познайомимося всі.
Оля взяла за руку свою дочку і познацомила:
- От моя Оксана! А я хотіла назвати її Ксеня, та це показалося мені чомусь кричуще,-  
  чомусь завстидалася мама. - А то її чоловік,- показала на зятя.
- А де Твій син? - спитала Оксана.
- Він закінчив Львівську політехніку, став хіміком і працює в Калуші начальником цеху.
- Хто біля Тебе живе? - знову спитала Оксана.
- Зі мною живе Оксана з чоловіком і її діти - Ксеня і Дмитрик. Оксана закінчила Львівський університет і працює вчителем Української мови і літератури в нашій школі. А директорує там зять Орест.  
Орест підійшов до гостей, привітався, цілуючи в руку.
   Мама, дочка і зять почали разом просити гостей до хати. Після побутового туалету всі зайшли до гостинної кімнати і швидко зав'язалася невимушена розмова. Присутні звернули увагу, що Андрій володіє дуже добре українською мовою. Господиня перепросила гостей і сказала, що в господарських потребах мусить відлучитися. Оксана з сестрою Ганусею зрозуміли причину і запропонували свої послуги в такій категоричній формі, що Оля одній дала халат, а другій фартушок, і всі чотири жінки пішли готувати обід.
   Вся відповідальність у розважанні гостей лягла на Ореста і той запропонував: "Що будемо робити? Дивитися телевізор, слухати українські пісні у записі чи розмовляти про політику?." Андрій зразу ж попросив, якщо можна, то послухати українські пісні, які для нього мають велику перевагу перед іноземними. Орест знайшов касети із записами ще сестер Байко, ансамблю "Ватра", Микол Гнатюків - професора і артиста-співака, майже всю спадщину Назарія Яремчука і найголовніше - стрілецькі пісні УГА та УПА. Названі останніми включив першими. Скоро помітив, що в Андрія повні очі сліз і, щоб не заважати йому - вийшов з хати. Свояки дуже уважно слухали пісень, а коли зайшов Орест, Андрій сказав, що хоче багато пісень забрати з собою в Канаду. За прослуховуванням пісень час проходив швидко. Жінки закінчили свою роботу і ввійшли в кімнату, несучи в руках на тарілках різні їстівні лакомства. Почали накривати ними стіл. Музика стихла і всі посідали за стіл. Орест налив в келишки всім, хто що бажав і спитав: 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39