Помста за рани серця сторінка 29

   Розвідниця і зв'язкова на Закерзонні "Марічка", жінка Василя Галаси – “Орлана”- референт пропаганди на Закерзонні, заступник провідника Закерзоння – “Стяга”, йдучи по завданню Проводу в місто Краків на зазначену квартиру, що виявилася "котлом", потрапила в руки польської безпеки уряду. Була матір'ю шестимісячної дитини. Після арешту їй дозволили побачити дитину. Попросила доглянути і накормити. Почала шукати пеленки, гріти молоко і кашку, все обсервуючи в хаті, вибрала зручний момент і вискочила у вікно з другого поверху. Знаючи в цій місцевості всі внутрішні двори, переходи і вулички, скрилася. Вночі добралася до добре знайомої родини, що була поза підозрінням, через них зв'язалася із політично свідомою родиною. Ці допомогли їй сісти на поїзд і виїхати з Кракова. За той час безпека польського уряду розмножила знимки "Марічки" і роздала на всі залізничні станції поліції на опізнання.
   Від'їхавши добрий шмат дороги від Кракова, вона побачила в сусідньому вагоні, двері були відкриті, знайомого їй вищого чиновника із Краківської безпеки. Встала, пішла в другий кінець вагону. Двері вагону були закриті, тоді вона вийшла на буферну площадку через огорожу на сходи вагону, скочила з високого насипу і сильно побилася.
   Майже двісті кілометрів вона добиралася пішки ночами до Перемишля. Тут друзі питали, як вона могла залишити дитину. Та їм сказала, що як би вона здалася польській поліції, то при великих катуваннях могла не витримати, а знала аж надто багато таємниць. Якщо б вона і витримала їх, то на допити вони б обов'язково принесли дитину і на її очах мучили б до смерті, чого вона не витримала б. А де вони дінуть дитину, вона обов'язково дізнається. Друзі визнали за нею рацію. Читаючи ці рядки, ми якось абстрагуємо, думаємо по-своєму, але що діялося в серці молодої матері, якій прийшлося залишити в руках польських катів свою одиноку дитину, тільки жінка-мати може зрозуміти. Вона також вагалася, роздумувала, щоб рішитися на це.
   Ольга Турик, дівоче - Мороз, дочка Івана і Марії з-під Львова, з 1925 року народження, "Малуша". Член ОУН з 1944 року. Працювала зв'язковою Крайової провідниці Українського Червоного Хреста Катрусі Зарицької, "Монети". Після викриття спрямована Проводом в школу розвідки в ліси коло Бібрки, а після закінчення вислана на працю на Закерзоння розвідницею Штабу УПА під керівництвом "Кулі" - Чорній Яків. Після його смерті спрямована на роботу до референта пропаганди на Закерзонні -"Орлана". Добре знайома, політичний і військовий друг нашого краянина із Хирова пполковника УПА "Коника" - Гальо Михайла. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39