Помста за рани серця сторінка 30

   Голі факти повідомлень її постів дії, але за кожним із них криються сотні і тисячі дрібних чинів, які вимагали часто нелюдських зусиль, мужності і витримки на вулицях Кракова, Перемишля, Ряшева, Кросна, Санок і інших. Оточена повністю чужинцями , несе важливі донесення для Штабу, різних повстанських командирів і не впевнена, чи зможе в останню мить знищити естафету, чи витримає на допитах муки катувань. Підходячи до хати, квартири, місця домовленої зустрічі, не знала, чи не є то "котел" її мук і смерті. Кожний день повний труду, пригод, все нових небезпек, але кожна хвилина давала багато нагод до праці для скріплення й поширення українського визвольного руху. Була жінкою-борцем за власну державу. Тепер проживає в Моршині і радіє з успіхів дітей, внуків та України, яка відбудовується морально дуже повільно і не такими шляхами, як би то хотілося, але таки своя і вільна.
   Ось декілька дрібних штрихів, які характеризують жінку-галичанку, борця-революціонера, яка воліла постраждати, загинути, але не здатися.
   7 липня 1946 року в селі Тур'є, Старосамбірщина, наїхали енкаведисти і пограничники. Після того, як в хаті порозкидували все, шукаючи повстанців і криївки, вдалися до грабежу в господині Марії Маличкович. Забрали масло і яйця, почали виходити з хати, господиня вихопила з рук енкаведиста масло і кинула на землю, розтоптавши, а яйцями почала кидати в енкаведистів. Не боячись бути покараною, в ній прокинувся дух боротьби в обороні власного "гнізда", гідності.
   В червні 1945 року в селі Нанова зв'язкова "Надя" з харчами і білизною в кошику понесла в ліс, у зазначене місце, їсти повстанцям і білизну брату, який був в УПА. Під самим лісом її затримали більшовики, заглянувши в кошик, а, побачивши там їжу і білизну, здогадалися, що то для повстанців. Вони били і кололи гострими предметами дівчину й казали провадити себе на місце постою. Дівчина подумала і повела їх в ліс, та недалеко постою стрільців закричала: "Хлопці, москалі близько!" Повстанці відкрили вогонь, большевики втекли, але перд тим багнетами закололи дівчину. Надвечір повстанці знайшли її тіло і влаштували похорон. Це одна із тих чисельних жертв боротьби, яка свідчить про самопосвяту і всецілу відданість жіноцтва революційній ідеї.
   В селі Волошиново енкаведисти зігнали ціле село жінок, бо чоловіки скрилися, під виборчу дільницю і наказали йти голосувати. Ні одна із жінок не увійшла до середини; сталінські бандити почали тоді стріляти, причому кілька старших жінок зімліло. Це все не примусило жінок піти добровільно до виборчих урн. Тоді енкаведисти силою проводили кожну жінку до середини і, не дивлячись на їхню незгоду, кидали за них виборчі б'юлетені до урн, а ті з них сміялися і покривлялися. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39