Помста за рани серця сторінка 35

Якось в такій розмові "Тетяна" запропонувала другу написати спогади про свої партизанські шляхи-дороги і тих більше сто п'ятдесять боїв, в яких він брав участь. Вона наполягала тому, бо "Островерха" був учасником першої Лемківської сотні від перших її вишколів. Із природної скромності досить довго відмовлявся, аргументуючи це тим, що має всього кілька кляс. Вона наполягала - він взявся за роботу. Через деякий час подає їй свої спогади, написані на листках, і просить виправити його писання. Вона виправляє лише фонетичні і морфологічні помилки, решта все залишає, як було. Така співпраця ще більше зближує їх і вони ще частіше між собою розмовляють.
   За два-три дні до останнього бою, а він був вбитий 18 серпня 1948 року, знайшов її осторонь всіх під смерічкою. Привітавшись, почав навколо неї вибирати місце, де б то собі можна було сісти. Хоч його там було багато. То вставав з одного місця і сідав на інше, не більш зручне. Ставав перед нею, знову сідав збоку. Вона це помітила і спитала:
- Друже "Островерха"! Ви щось хочете мені сказати дуже цікаве? - лукаво засміявшись.
- Та так! Але я не насмілююся сказати,- почервонівши, сказав він.
- Чи не влюбились Ви в мене? - сказала вона, - якщо так, то говоріть скоріше.
- Не смійтеся, "Тетяно", бо Ви самі добре знаєте, що на світі немає такого мужчини, щоб у Вас не влюбився.
- То кажіть швидше, бо Ви мене заінтригували,- дещо пожвавила свою мову "Тетяна".
- Про залицяння розмова не піде, а є така дуже особиста справа, що я й сам не знаю, як почати, - дещо стишив голос "Островерха".
- Ви скоріше вступили б в бій, ніж зі мною в розмову, - відповіла вона.
- То є правда, друже "Тетяно"! Такий я вже вдався зроду, - зашарівся по самі вуха безмежно відважний повстанець.
- Але все-таки щось говоріть.
- Наперед пообіцяйте мені, що все, що я скажу, простите і вибачите мені.
- Обіцяю!
І він майже вимушено почав свою розмову. "Я Вас знаю вже досить довго. Спеціально за Вами я не обсервував і не підглядав. Все вийшло якось само собою. Завважив, що наші старшини і підстаршини споглядають на Вас дуже ласо, як кіт на сметану, і часто нахабно пристають. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39