Помста за рани серця сторінка 36

Ще більше це стосується тих старшин, що прибувають у відтинок. Деколи хочеться їх покарати". "Ваша щирість і простота у звертанні до мене підкуповують", - сказала "Тетяна". - "Хіба що рідній сестрі я б сказала те, що скажу Вам. Коли я стала підпільницею, а пізніше в рядах УПА десятки разів жаліла за тим, що Бог дав мені таку красу. Не смійтеся, друже "Островерхо", що я себе сама хвалю. Мені за це встидно і болюче. В сотнях випадків я їм на це звертала увагу і відхиляла всі їхні залицяння. Бували залицяння навіть часто нахабні і болючі. Вони доводили мене неодноразово до сліз і просила Бога про своє спотворення. Дехто пропонував і шлюб, але яке родинне життя в таких умовах? Скільки я витримала душевних мук від таких залицянь і пропозицій любощів. А все прошу Бога, щоб заступився за мене і дав можливість зберегти чистоту".
   В своїх спогадах "Островерха" пише майже так: "Дуже гарна дівчина. Досконала будова тіла, карі очі, відважна, розумна, чесна".
   "Тетяна" не забула за "Островерху". З-за халяви мертвого тіла забирає записки "Островерхи", а коли відтинок відступив з великими втратами, просить "Хріна" передати на Захід разом з архівом і документами спогади "Островерха". Два рази говорити "Хріну" не треба було, бо він також дуже любив і поважав "Островерху". В Мюнхені в 1953 році у видавництві "До зброї" вийшла книжка під назвою "Спомини чотового УПА "Островерха".
   Отакі-то були наші Орлиці!!!

   Кілька штрихів до іншого портрету героїні.
   Ліщинський Зеновій, "Сайгор", "Стальний", син Миколи і Климентини з роду Бандери із Стрия (1926-1948). Член Юнацтва ОУН з 1942 року і член ОУН з 1943 року. Закінчив Стрийську гімназію. Людина великих інтелектуальних здібностей. Член референтури СБ ОУН-УПА. Вкінці 1947 року обійняв посаду окружного референта СБ. Група старшин відтинку "Маківка-24" перетинала по спеціальному завданню Скільщину і там вони зустрічалися із "Сайгором", який як на "Хріна", так і на "Островерху" справив величезне враження своєю ерудицією і величезним кругозором знань. Вкінці 1947 року з великою теплотою розійшлися біля села Синевідсько. Після того "Сайгор" із своєю коханою "Мстиславою" скрилися на зиму в криївці. Криївку енкаведисти вислідили. Зав'язався важкий бій із кількома десятками московських головорізів, а їх тільки двоє. Прикриваючи "Мстиславу", "Сайгор" був вбитий з самого початку бою. Взявши із мертвих рук коханого кулемета, вбиває шістнадцять большевиків. Вистрілявши два диски із "дегтяря", підриває себе гранатою. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39