Трагедія, як причина помилки розвідки сторінка 5

   Десь коло другої години ночі хату Вуйціка швидко оточили повстанці. П'ять чи шість повстанців скочили у рів-фосу, і там причаїлися. Інші підійшли з подвір'я і боків хати. Проти дверей і вікна з подвір'я поставили кулемети. Ті, що засіли у фосі, майже одночасно у вікна кинули шість або сім гранат, а з автоматів пустили черги по вікнах. Взрив гранат в хаті утворив вогняну і звукову хвилю, яка вирвала вікна. Люди, які залишилися живі в хаті, через хвилину, як прийшли до здатності мислити, кинулися до дверей. Там їх зустріла маса куль із довго не замовкаючих кулеметів. Через кілька хвилин все стихло, хіба було чути стогін поранених. Кілька повстанців, у німецькій формі, зайшли до будинку і перевірили свою "роботу". Зразу ж звернули увагу, що мало вбитих баншусів, але часу не було, тому швидко рушили в напрямку лісу. Через недовгий час із центру міста в напрямку весілля їхали мотоцикли і машина із жандармерією, баншусами і поліцією. Ще трохи пізніше із Добромиля прибули гестапівці і військові із хирівсъкої військової частини. Хоча і подвір'я було заповнене військовими, ранених почали виносити і відправляти у лікарню. Військові фотографи все фотографували. В скорому часі почало світати, до хати збіглися люди впізнавати вбитих і ранених. Всього було вбито дев'ятнадцять чоловік і п'ятнадцять ранено. Серед вбитих було п'ять українців. Липецький із жінкою, а двоє їх дітей залишилися живі і живуть в Хирові по сьогодні. Був убитий також Єдлінський Іван із жінкою та його брат Осип. Справа полягала в тому, що Вуйцік був жонатий на українці, а її сестри були жінками
Липецького і Єдлінського. Решта вбитих і ранених були поляки-фольксдойчери і чотири баншуси. Молодий по прізвищу Грін та ще трьох його товаришів. Але ж то основне "полювання" йшло на Ляуфа і його співмучителів.
   В хаті довго було видно місця, де взривалися гранати. Через день відбулися похорони вбитих. Одночасно дзвонили дзвони в церкві і костелі. Разом хоронили. А процесія, вінки, труни і весь народ міста і цікаві із навколишніх сіл заповнили вулиці міста і всю дорогу аж на цвинтар. А що було після цього?
   Кілька тижнів жандармерія, баншуси, поліція для ока, а особливо гестапо лютувало в Хирові і в навколишніх селах.. Цікаво також і те, що ще в неділю зранку, перед весіллям гості прогулювалися під лісом, бачили повстанців у лісі і навіть дехто говорив з ними. Тому вся сила фашистів рушила на облаву в навколишні ліси. Все було даремно, по хлопцях зник слід.  

1 2 3 4 5 6 7