Московські людолови сторінка 4

   Село немовби вимерло, навіть гавкоту псів не було чути. Раптом, з гори було видно, що ніби величезна гадюка вповзала в село, вигинаючись великими петлями в дорожні вигини. То на фірах і санях їхали московські людолови, обшарпані, брудні, смердючі. Це було точнісінько так, як описав невідомий для нас поет-революціонер, патріот: "... Аж нараз у село під'їжджає лихо. Під'їжджають кати до кожної хати, арештують друзів за підпільну працю" . І ніби блискавкою від хати до хати через ціле село полетіло слово: "Москалі!!!" Це слово паралізувало всіх людей, пси аж до хрипу і удушення гавкали і гарчали. Дехто із молодих подумає: "От заливає! Ніби пес щось міг відрізнити". Повірте, друзі, що я не використовую ніякої алегорії, нічого не перебільшую. Спитайте в своїх батьків і дідів, як це було. Не треба було виходити з хати, щоб взнати, хто є в потоці коло хати чи в кущах. Способом, тільки відомим для них, тоном гавкання пси точно сповіщали, хто йде чи скривається коло хати. Та вірна людині німота глибинно відчувала сатанинське зло і попереджувала її.
   Під'їхавши до сільської ради, зупинилися. Зайшли в приміщення. Через кільканадцять хвилин повискакували із сільської ради, підсилені сільським "актівом", які стали провідниками, розповзлися по селу, оточивши кожну хату, яку мали в списку. Після кількагодинного чекання накінець зібралися всі з арештованими. Капітан Максімов, хоч і не був енкаведистом, міліціонером чи пограничником, крикнув: "Все собралісь?"
- Да нєт, там в конце сєла у лєсу єсть єщо одна бандітка.
- Почему єйо не арестовалі? - виригнув він.
- Так там же, навєрно, єсть бандіти,- аргументував інший.
- Ах, сволочі, труси! Садісь со мной на санє! Я тєбе покажу бандітов!
І, вдаривши що сили коней батогом, помчався до вказаної хати. Хата Терлецької Рузі була в лісі десь 700-800 метрів за селом . А щоб надати собі більшої відваги, пустив у повітря кілька коротких черг із автомата. "Актівіст" показав, де хата, а сам на швидкості, на яку були здатні шалені коні, скочив із саней. Максімов із енкаведистом скочили в хату, а Максімов почав верещати: "Которая із вас бандітка?" Жінки, не розуміючи, що від них хочуть, переступали з ноги на ногу і мовчали. Тоді енкаведист уточнив їм, спитавши: "Чей син єсть в УПА?" Господиня сказала: "Я". Справа полягала в тому, що в хаті разом із нею, Терлецькою Розалією, жила також незаміжня сестра чоловіка Терлецька Катерина. А чоловік Рузі давно був арештований і суджений за сина і зв'язок з УПА. Максімов знову заверещав: 

1 2 3 4 5 6 7 8