Подвиг і зрада поруч йшли сторінка 6

   Перші сусіди Пилата Кальницькі були вірні громадянському і повстанському обов'язку до загину. Кальницький Михайло, син Петра і Євфрузини - "Крук", "Левко" з 1921 року народження, був із Пилатом у боївці СБ і за власною згодою переведений у сотню "Чорного", пішов рейдом-походом на Закерзоння і там воював до кінця операції "Вісла". Потім із сотнями, що залишилися на Закерзонні, перейшов кордон УРСР. Постійно перетинав кордон із естафетами, тримаючи зв'язок з підпіллям у Польщі. Востаннє з другом "Бистрим" прибув на свої терени в грудні 1949 року. У березні мав повертатися із завданням знов у Польщу. Не судилося. З "Бистрим" йшли на завдання в напрямку села Бандрів. Висліджені і оточені пограничниками в селі Нанова, були витіснені з лісу на луку. Просить "Бистрого" йти з документами.  Пограничники підходять щораз то ближче, бачили, як він кинув автомат і пістолет, зрозумівши, що набої закінчилися... Підповзли вже зовсім близько. Він кинув одну, потім другу гранату. Залишилася остання. Відбезпечив її, взяв у руку і заховав за пазуху і почав вставати. Большевики, як дикі звірі, закричали: "Здавайсь, бандіт!" Встав і закричав їм, а вони були кілька метрів від нього: "Проклята московська голото, бандерівці живими не здаються!!!" У цей момент почувся вибух гранати і разом з "Левком" на землю впали три пограничники, ранені гранатою. Це було 18 лютого 1950 року. "Бистрий" врятувався.
   Брат "Левка" Іван - "Стах" з 1923 року народження, також служив у боївці СБ, діяв на теренах села Велика Сушиця, Смеречина, Терло, Стар'ява, Смільниця та інших. Відзначався великою мужністю і витримкою. З другом "Кригою" з села Буньковичі і ще одним невідомим повстанцем зайшли в село Стар'ява до хати зв'язкової Копиляк Марії. Через два дні були висліджені пограничниками при допомозі сексотів. Пограничники оточили хату, зав'язався бій. Після бою друзі пострілялися. "Стах" стрілив собі у підборіддя, але автоматна черга розірвала обидві щелепи і вухо, а він залишився живий. Забраний пограничниками в Хирівську лікарню, мучився ще дві доби і помер.
Брати Михайло та Іван залучили до підпільної боротьби свою сестру Стефу з 1928 року народження. Дівчина не тільки збирала одяг та харчі і доставляла їх в ліс до постою партизанів, але й часто доставляла естафети, бо виявляла велику хитрість у цій справі.
   Якось повстанці послали її до станичної в село Велика Сушиця Легкої Ганни - "Бистриці", де одержала естафету з завданням доставити її в село Смільниця у зазначене місце і пароль. Вже починало смеркати, коли біля хати побачила енкаведистів. Щоб повернути геть від хати, було вже запізно, енкаведисти вже її помітили. При ній естафета, знищити неможливо. Думка прийшла раптово - втікати. Повернула не на подвір'я, а поза хатою побігла до потоку, який сполучався з лісом.  

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10