Подвиг і зрада поруч йшли сторінка 7

Бігла швидко і коли до потоку було рукою подати, почула сильний біль у лівому лікті. Не зупиняючись, побігла далі, скочила в потік, а там скоро опинилася в лісі. Бігти дальше не могла, впала. Помалу, за якусь хвилину, попленталася далі в ліс, наслуховуючи, чи не біжать за нею енкаведисти. Навкруги було спокійно. В очах потемніло, в грудях стало млосно і гірко. На нозі почула щось тепле, це з ноги нижче стегна текла кров. Подерла щось з одягу і стала перевивати рану, ліва рука майже не діяла і завдавала нестерпного болю. Пов'язку на нозі перекрутила шматком тоненького сучка, якого знайшла в лісі. Сили повністю її залишили і вона простягнулася на землі. Стало зовсім темно. В тоненькій суконці лежати на землі було дуже холодно, зуб на зуб не потрапляв, так трусилася. Мучив біль в руці від найменшого поруху, а нога затерпла від пов'язки. Через якийсь час почула: "Стефцю, Стефцю, я мама, де ти?" Сумніву не було, то була мама. Вона відгукнулася, мама знайшла її і, плачучи, оглядала рани при світлі ліхтарки. Тепер вже мама подерла свою сорочку і перев'язала лікоть, а руку підв'язала до шиї, щоб зменшити біль. "Що нам робити, Стефцю, де йти, в село вертатися не можна", - говорила мама, і тому вирішили йти в Стар'яву. Дорога була далека, ніч, темно, ранену мучив біль, піднімалася температура, сили дівчину залишали. Піісля довгих мук на світанку дійшли до Стар'яви.
   Мати назбирала сухих гілок, листя та трави, на які поклала безсилу дитину, яка почала вже в гарячці щось говорити, а сама пішла в село за поміччю. В той час наші люди ще були лагідні і доброзичливі. Дізнавшись, хто вона, хтось сказав, що знає, де є "Стах", її син. "Стах" незабаром появився і допоміг матері перенести сестру з лісу в село, переходячи річку, чуть не впустив її в воду. Заніс до певної хати, а сам, переодягнувшись, пішов до фельдшерки за допомогою. Фельдшерка в селі була східнячка Арутіна, яка перед тим працювала в селі Велика Сушиця і час від часу допомагала повстанцям ліками, бинтами, інструментами, а також лікувала повстанців, тому "Стах" добре знав Арутінку, яку так звали в селі, не треба було довго просити. Забравши все, що потрібно, майже бігцем пішла до хворої. Температура в пораненої була вже за сорок. Дала дівчині зразу кілька уколів, зняла з ноги пов'язку, промила рани, обробила, а тоді знову забинтувала. Рана на нозі була наскрізна і велика, але куля кості не зачепила. З рукою було значно гірше, куля пройшла наскрізь, розтрощивши кістки і порвавши сухожилля. Рука сильно розпухла, а рана виглядала ніби зараженою. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10