Ціна зради сторінка 4

В критичний момент в голові ніби блиснула думка. Треба якось попередити. Постукав, Настя спитала, хто, а він відповів. І коли Настя почала відкривати двері, голосно сказав, що він не сам. Гачок на дверях знову клацнув. Настя зрозуміла. Дальші просьби і стукання нічого не давали. В хаті погасла лампа і через вікна повстанці, певно, помітили енкаведистів. Стиранку зобов'язали йти до другого сусіда Савчина Осипа. Коли господиня дізналася, хто стукає, почала кричати, що кілька днів тому родила сина і хоче спокою. Енкаведисти сильно наполягали, і вона відкрила. Всі куточки хати перевірили, пхаючи наперед домашніх, а з хати зробили спостережний пункт по обсервації повстанців. Стиранці наказали йти додому. Він відмовився, мотивуючи це тим, що енкаведистські солдати можуть його вбити. Тоді один із енкаведистів відвів його додому. З хат Савчина і Стиранки добре було чути, як енкаведисти просили і залякували повстанців здатися. Що довкола хати що кілька кроків стоять кулемети, а їх є кілька десятків чоловік. Що птах не пролетить, а миша не пролізе через їх кільце. Вони кричали, що їх трьох чоловік не можуть нічого зробити. Енкаведисти точно знали, хто там є і скільки. Деякий час, крім криків енкаведистів, нічого іншого не було чути. Раптом Стиранка почув і побачив недалеко від хати майже одночасно три вибухи. Після того кілька хвилин без перерви "заграли" більшовицькі кулемети якось скажено, люто. Очевидно, повстанці через вікна зауважили, де стоять кулемети і кинули там майже одночасно три гранати. Повстанці із хати відповідали одинокими пострілами або короткими серіями із автоматів, рідко кидаючи гранати. Кулемети більшовиків, рідше автомати, не змовкали цілу ніч.
   Ще звечора енкаведисти зайшли до трохи дальшого сусіда Насті Легкого Івана, взяли коня з возом і через кілька годин повернули. Люди бачили, як енкаведисти вантажили на віз трупи і ранених енкаведистів і возили їх в Хирів. Це десь півтора кілометрів до лікарні і будинку НКВД. В такому випадку, як було з цією хатою, енкаведисти завжди діяли стандартно, палили. Всі інші хати, які оточували хату Пестряка, були розташовані колом на віддалі від 40 до 70 метрів. Це вісім забудов. В хаті було три повстанці і господиня. Повстанці холоднокровно і вміло відстрілювалися. Все на нові пропозиції здатися відповідали пострілами. Енкаведистські керівники, які керували операцією - Медведєв, Воронов і Назаров добре знали, що "Залізняк" із своєю боївкою не здасться. Люди ще довгий час запитували себе, чому енкаведисти не спалили хати, і відповідали собі: певно із поваги до господаря - Пестряка. Все наближалося до кінця. З хати щораз то рідше відзивалися постріли.  

1 2 3 4 5 6 7 8