Вони стояли на сторожі волі сторінка 17

Аж якось він признався, що: "Среді бандеровцев билі также нєкоториє мужествєнниє люді". Далі розказував про такий випадок. При засідці в одному із наших сіл ним був важко ранений повстанець, стікаючи кров'ю, в калюжці власної крові мачав палець і писав на замерзлому снігу Слава Україні! Його копали, били, а він писав, легко стогнучи. Як московський садист зауважив, навіть не просив води чи помилування. Його большевицько-російська голова не могла прийти до власного висновку, що такі, як той герой, були в абсолютній більшості. Це ті, що, гидуючи співжиттям із большевиками, в критичні моменти життя стріляли собі в скроню або серце. І лише незначна частина легкодухих і боязливих здавалася, а потім ставали юдами-сексотами. Оце ті для нас "некоториє", бо їх дійсно було мало.
   В серпні 1948 року до командира відтинку "Хріна" прийшов від провідника Краю "Зова" зв'язковий з естафетою, в якій "Зов" наказував негайно доставити до нього через "Кармелюка" особливо секретний архів, пошту та гроші. Командир наказав привести всі повстанські сили, що залишилися із тих, що були тут приведені із Закерзоння, посилити їх найкращими стрільцями із місцевого куща. Підготовивши архів, пошту та гроші, в скорому часі мали відійти на зв'язок із представниками від "Зова". Всі речі були вкладені в польові наплечники і підготовлені до походу. В час підготовки до відмаршу, як здалося командирам, на їхнє становище щось часто потрапляли енкаведисти. А на самому початку відмаршу їх оточили енкаведисти.
   З перших хвилин бою всі старшини повстанців зрозуміли, що серед їх керівництва є дуже добре законспірований сексот-внутренник, який доніс енкаведистам приблизний шлях руху відтинку. Вже 16 серпня енкаведисти зібрали всі свої сили із Старосамбірщини і Стрілківщини, спрямовуючи їх на це місце. Тут була вислана і вся офіцерстка школа МВД, що квартирувалася в Созані. Телефонним зв'язком були викликані сили енкаведистів із Самбора і Дрогобича, які прибули на допомогу ранком 18 серпня. Потім наша розвідка це ствердила. Старшини відчули загрозливу небезпеку більш інтуїтивно, як практично. Тому командир "Хрін" дав наказ зупинити військо і підготовити оборону. Рій чотового "Березного" виставив стійку від гори на стежці, а підвідділ командира "Островерха" виставив стійки з долини. Сам "Островерха" кількаразово перевіряв стійки, бо був назначений службовим командиром. Сили були виставлені так: на правому крилі був командир "Хрін" з охороною і поручник "Кармелюк" з охороною, тут знаходилася вся пошта. 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20