Вони стояли на сторожі волі сторінка 19

   На правому крилі важко поранений поручник "Кармелюк" просить "Хріна": "Старий, добий мене!" Тим часом командира притиснули большевики з трьох сторін до скали, а він там борониться та хоче добити "Кармелюка". Кільканадцять кроків від нього вже два рази ст. віст. "Рибалко" відбив більшовиків, які хотіли взяти його командира. Але серед страшенного диму тратить з очей командира, а, думаючи, що він відступив, випроваджує з бою пораненого "Покірного".
   Ворог шаленіє, кулемети "грають" безнастанно, довкруги зриваються гранати, каміння скал градом б'є по всьому тілу повстанців, і в ці найнебезпечніші хвилини бою більшовики із всіх сторін наступають і атакують "Хріна". Цю мить побачила "Тетяна", яка кидається в саме пекло рятувати командира. Бігом, а де хильці або перекочуючись, як м'ячик, наближається до "Хріна", кричить, не розконспіровуючи псевда: "Ха-ер! Відступайте, бо Вас оточують!" Московський полковник кричить: "Дєвушка! Дєвушка! Здавайсь!" Але вона бачить, що "Хріну" грозить арешт, біжить до нього, хапає наплечник з архівом і прикриває своїм тілом. Полковник далі верещить, вже до своїх: "Не стрєлять дєвушку, взять жівой!" Декілька стрільців зорієнтувалися, із останніх сил сипнули із всієї зброї, кидаючи і гранати проти більшовиків. Цим дали можливість "Хріну" із "Тетяною" та іншим відступити, забравши ранених "Буйного" і "Каменяра" із охорони командира.
   Повстанці, навчені боям у лісі, краще і швидше орієнтувалися і змогли відступити, стріляли лише при крайній необхідності. Архіви, гроші і пошту вдалося зберегти, а друкарські машинки розтоптав ногами "Кармелюк" ще на початку бою.
   В бою було вбито 8 офіцерів енкаведистів, а скільки ранено - невідомо. Всі із старшинської школи МВД, що квартирувалася в Созані і були тут на вишколі.
Зі сторони повстанців було вбито 12 чоловік і 7 ранених. Загинули пор. "Кармелюк", віст. "Прут", бул. "Чорний", командир "Островерха", кул. "Чайка", "Сосна", "Медвідь", "Богдан", "Орел", "Луговий", "Уж", "Дух".
   Поранені районний господарник "Тигрис", сот. "Оріх", "Каменяр", "Цяпка", "Лев", "Буйний", "Покірний".
   Коли наших привезли із Недільнянських лісів у Стрілки, місцеві енкаведисти і стрибки оточили їх, почали копати трупи. Офіцери, які брали участь у тому бою, почали кричати: "Что дєлаєш! То єсть герої! Смотрі! Самі сєбя взривалі гранатамі! А ти что! А ти здался б жівой! Ех ти, сволочь!" 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20