Вони стояли на сторожі волі сторінка 20

   Большевицькі старшини говорили, що їм це було б так не вдалося, якби на стійці стійковий не бив воші. На стійці був "Жовна" з підвідділу чотового "Березного".
   На полі бою особливо відзначилися:
1. Світлої пам'яті чот. "Островерха". Цілий час керував боєм, перебігаючи з місця на місце, незважаючи на звернений на нього шалений вогонь. Своєю свідомістю, ясністю розуму, відтак наступом урятував повстанців від більшої втрати. Поранений в бою, передає командування командиру "Стаху", а сам бере на плечі раненого "Духа" і відступає з ним. Після другого поранення по-геройськи прощається із друзями, прощається з Україною і стріляє себе, щоб не потрапити живцем до ворога. Він був учасником понад 150 боїв.
2. Сл. п. пор. "Кармелюк" ламає ногами друкарські машинки і зістав ранений кількома чергами із ворожого кулемета по ногах і в груди, просить, щоб його добити. Однак в останній хвилині розриває себе гранатою. Це найстарший службою командир у лавах УПА. Вже в 1943 році був сотенним УНС. Доля розпорядилася так, що впав смертю героя на полі бою за кілометр чи два від того місця, де в 1942 році вступив в УПА. Із повстанців Старосамбірського і Хирівського повітів набрав сотню, яку водив на Закерзоння.
3. Сл. п. ст. віст. "Дух" - відмінний кулеметник, перший з лемків лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги. Це із свого МГ-42 вбиває власноручно бандита-генерала Сверчевського. Після поранення дає свому амуційному кулемет, кажучи: "На, дорогий друже, бери його і носи дальше, знищуючи москалів". Хоч ворожа серія із кулемета подробила йому ногу, він ні одним словом не виявляє свого болю, а потім помирає на плечах "Островерха".
4. Сл. п. ст. віст. "Орел" з охорони "Хріна". Свідомо йде на смертельну небезпеку, кидаючись до наплечників з поштою, щоб не потрапили ворогу. "Орел" відзначився в багатьох боях, будучи ще в сотні "Біра", а потім, перейшовши на Україну, двічі в смертельному бою з большевиками виходить переможцем. І тепер в обороні пошти гине коло неї, зберігши стрілецьку вірність.
5. Сл. п. віст. "Луговий" - герой Лемківської сотні, під барабанним вогнем ворожих кулеметів кидається до наплечників із архівом і грішми, гине, спасаючи їх.
6. Сл. п. стар. Віст. "Рибалка" - охоронець з команди командира відтинка "Маківка-24". В найкритичніші моменти не відходить від командира "Хріна" і тричі спасає йому життя.
7. Особливою хоробрістю на полі бою відзначається машиністка віідтинка "Маківка-24" "Тетяна", яка своєю хоробрістю, самопожертвою (прикрила собою "Хріна"), витримкою спасла командира та допомогла врятувати архів, пошту та гроші. Загинула пізніше в районі між селами Букова - Биличі.
8. Степан Стебельський "Хрін", командир тактичного відтинку "Маківка-24" Армійської Групи "УПА-Захід". Ще цілий рік воював у наших Бескидах. В 1949 році одержує наказ від Верховного Командування дістатися в Західну Німеччину із спеціальним завданням. На території Чехословаччини, біля села Погореліце, загинув в бою з урядовими чеськими військами. Так закінчилося життя легендарного героя національно-визвольного українського руху, кавалера Золотого Хреста Бойової Заслуги І-ї кляси, поета, письменника, до кінця відданого Україні патріота.
   Вічна слава, Вам, Герої! 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20