Товариші-панове. Збудуймо в наших серцях Храм Господній і Національний (виступ автора на Проводі РУХу 1991 року та на форумі інтеліґенції Старосамбірщини) сторінка 2

В публіцистичній літературі друкуються гостросюжетні, патріотичні, історичні статті, спогади живих воїнів Січового Стрілецтва і воїнів УПА. Перевидані праці Грушевського, Крип'якевича, Дорошенка, Аркаса, Яворницького, Винниченка, Кониського, Куліша. Та хіба ж можна перерахувати ці безцінні національні духовні скарби, які ми одержали за якийсь рік чи півтора. То хто повинен за нас читати і вивчати нашу історію, прищеплювати дітям любов до України, до наших традицій, повертати із забуття наші етнографічні скарби? Для цього є вже достатньо літератури. Лише наша інерція недалекого минулого, політична байдужість і лінивство, що не були нашими складникаами національного комплексу, а виховані в наших серцях і розумі зайдами, яким було вигідно закомплектувати в нашій нації дух занепадництва, байдужості, політичної сліпоти і ліні. То чого ж плачете, скептики, що нічого не зроблено і заряджаєте інших навколо себе негативною енергією. Буде ще ковбаси, взуття і одягу в достатку, аби лиш ми поновили і зачерпнули тих багатющих моральних цінностей наших предків. Згадане мною - це лише краплина з моря того, що вже зроблено за цей короткий час. Люди говорять і дискутують вільно на будь-яку тему і в будь-якому місці. Хіба це мало? Хіба це не є реальністю нашого будівництва української держави?
   Що ж нам робити на цю пору? На мою думку, треба грунтовніше, рішучіше і повсюдно ламати і руйнувати стару машину російського імперського панування. Адже будуємо Україну не на пустому чи зовсім новому місці. Маємо міцний і надійний фундамент нашої державності з минулих часів. Маємо свої національні джерела унікальні в галузі політичній, економічній, соціальній і культурологічній. Наші завдання полягають в тому, щоб, нашаровані марксистсько-більшовицькою ідеологією, пласти маразму, антинауковості, догматизму і фальші в наших серцях і свідомості чим скоріше зчистити, позбутися їх шляхом наукового обгрунтування, неспроможності їхнього життя. Все, що проповідувалося марксистсько-більшовицьким "вченням", практично здійснювалося, коли дитина приходила в школу і на неї надягали ярмо рабства, насильства і манкурства через початкову організацію "Зірочка", піонерії, а пізніше комсомол і партію. Так згодом чисті безневинні люди ставали потенційними манкуртами, сиксотами, колоборантами, втрачаючи зв'язки із духовним багатством власного народу, де син і внук уральського добротного газди Павлик Морозов - сексота, колоборант, практично вбивця свого роду, став еталоном "моральних" вчинків для всієї молоді Союзу. 

1 2 3 4 5 6 7