Товариші-панове. Збудуймо в наших серцях Храм Господній і Національний (виступ автора на Проводі РУХу 1991 року та на форумі інтеліґенції Старосамбірщини) сторінка 6

Сам Маркс і Ленін були переконані в існуванні Бога. Вони не були Дон-Кіхотами, щоб воювати проти видінь. Маркс повністю свідомо заявляв: "Я насміявся над небом. Я це точно знаю". Шлях до Бога для Маркса - це побудова такого суспільства, де буде знищений Дух, Істина і всяка думка. Щоб надати своїм розумовим витворам справжньої сили, йому потрібні були суспільні класи, і він обирає найбільший - робітничий клас, озброївши його ідеями атеїзму, ненависті до Бога і ближнього, закликавши його до вічної боротьби. Патологічна ненависть Маркса до Бога і його вічного "співрозмовника" - людини штовхає Маркса на створення антиатеїстичної філософії, де діалектика заміняє Істину, а матеріалізм - існування Бога. Ця філософська програма передбачала перетворити людину в тілесну чуттєву істоту нижче тварини, без духа мислення і розвитку, що на практиці було зроблено в Радянському Союзі. Алкоголізм, наркоманія, секс, обжирство, взуття і одяг стали основою нашого буття. Духовний розвиток припинився. Людиною опанували найрізноманітніші хвороби.
   Ленін і його соратники пішли ще далі. Ось ставлення їх до віри і до Бога. Ленін пише: "Я скоріше прийму мільйонера чи капіталіста, які заперечують Бога, ніж селянина чи робітника, які приймають Бога". Або: "Будь-яка релігійна ідея, будь-яка ідея Бога, навіть найбільш невинне загравання з Богом являє собою щось досконало бридке... релігія бридка і небезпечна, як сама найстрашніша чума". Один із найбільших соратників Леніна Бухарін пише: "Не тільки любов до Бога, але й любов до ближнього, найнебезпечніший ворог комунізму". Далі він пише: "Потрібно знищувати християнську любов до ближнього як найнебезпечнішого нашого ворога, це - засіб завоювання світу". Будучи в розквіті сил, Ленін заявляв: "Я є особистим ворогом Бога", а коли помирав, то стверджував: "Ми йшли невірним шляхом. Росії потрібний був подвиг десяти Францісків Асізських. Лише тепер починається кровопролиття". Згадаймо, як в наших краях більшовики знищували храми, каплиці, знищували і вивозили в Сибір наших греко-католицьких отців.
   Скажу вам про такий цікавий епізод. 17 жовтня 1991 року в складі пропагандистської групи із Старосамбірщини, організованої Рухом, їхали в Харківську область. Проїжджаючи через Пирятинський район Полтавської області, заїхали в село Білоцерківці. Автобус зупинився в центрі села, біля магазину. Саме в цей день до продуктової крамниці привезли 42 ящики вина. Коли ми вийшли із автобуса, то з громадою, що стояла в черзі за вином, ми зав'язали розмову, яка часом переходила в суперечки.  

1 2 3 4 5 6 7