Витоки глибокої моральності і патріотизму наших героїв


 

       Близька, мила і дорога Бойківщино! Скільки-то роїв, чот, сотень, підвідділів і відділів, ба навіть куренів пройшли твоїми потоками, кечарами, лісом, який став їх батьком. А скільки боївок кущових відділів збудували криївок, схронів, шпитальок на схилах потоків, в гущаках твоїх незайманих лісів. Ти, Рідний краю, дав їм захисток від ворогів, негоди, холоду. Накормив, одягнув і взув чим міг і як міг, а в кінцевому висліді став могилою Героїв. Напевно, Ти, земле, дала їм відпочинок останнього спокою? А ми, невдячні Твої ”господарі”, знущаємось з Тебе; вирубуємо ліси, хижацьки винищуємо дичину, запускаємо заростями терну, шипшини, ялівцю, глоду та іншим твої кечари, які в поті чола очищали наші прадіди. 
       Ми навіть не можемо здобутися на увіковічнення пам’яті Героїв. Пустили їх імена у забуття не тільки без могилок і хрестів, а й без імен тих, що в муках боролися, в катівнях конали і на безмежних просторах ”єдіной нєдєлімой” голодували, стогнали, конаючих, за Край з його волелюбним і працьовитим народом. 
       О, воскресне пам'ять Героїв! Прийміть невдячні потомки в свої серця пам'ять про мучеників за волю України! 
       У довгім переліку сіл-борців на Бойківщині є звичайнісіньке село Верхній Лужок. Розкинулось в гірській долині, що то звужується, то розширюється обабіч гірської красуні-річки Дністер. Окремі забудови села туляться до самого підніжжя досить високих гірських хребтів і окремих вершин, а інші виходять на річкову долину. Забудови переважно були вкриті гонтами і соломою (стріха). Рідко були вкриті оцинкованою бляхою в “американців”, що були на заробітках в США, Канаді, Бразилії. Переважна більшість хат була однотипної забудови. Лише рідко-де зустрічалися справжні карпатські гражди, як дехто їх називав карпатськими фортецями, де всі забудови творили прямокутник із високим парканом з дощок або частоколу. 
       Залізнична колія від Старого Самбора йде вздовж всієї долини і аж на Закарпаття. А поряд з нею йде автомобільна дорога, які час від часу то зближуються, то віддаляються. Супутником для них на досить великій віддалі є вередлива річка Дністер. Вона в час весняної повені або раптових весняних і літніх злив приносить багато шкоди для житла і доріг, бо тут і там підмиває їх, затоплює поля. 
       Я вже коротенько натякнув, що гірські хребти та одинокі вершини є непомірно високі в цих місцях, бо Бескиди в кількох кілометрах звідси лишень починаються. Кожна із таких вершин є звабливою для ока, милує не тільки зір, але й серце своєю оригінальною красою.

    1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12