Витоки глибокої моральності і патріотизму наших героїв сторінка 8

Дочка Олеся з 1926 року народження, член ОУН з часів німецької окупації вела дуже активну просвітницьку роботу. Пройшла неодноразовий вишкіл зв'язкових, бо використовувалась для зв'язків між повітами і навіть округами. Заарештована у 1950 році в місті Дрогобичі або Львові. Перед арештом зажила отруту. Енкаведисти вилікували її, засудили на 25 років сибірських таборів. Покарання відбувала в Комі АРСР.
   Зубрицький Михайло, греко-католицький отець із села Мшанець. В кінці ХІХ сторіччя заснував в селі “Просвіту”, а пізніше збудував приміщення, що збереглося до сьогодні. Отець був задушевним товаришем Івана Франка і активно допомагав Франку збирати матеріали про Бойківщину і бойків. Переведений дієцезією на працю в село Лодина під Нижніми Устриками. Там і похоронений, а в 2006 році на могилі поставлена пам'ятна дошка. Там, на Лемківщині, також проводив дуже активну роботу по зміцненню національної свідомості. 
   В отця Шпиталя із Старого Самбора четверо дітей: дві доньки і два сини, були в ОУН. Були дуже активними борцями за волю України в підпіллі. Сестри і молодший брат не витримали напруги боротьби і зламалися, а старший брат Роман  - “Арсен” був референтом СБ Старосамбірського району. Був ранений і взятий в полон, страшними катуваннями замордований московськими катами.
   Мартинович Орест, греко-католицький отець із села Стара Ропа. Щирий патріот України, ревний охоронець національної культури, речник національних ідей у “Просвіті”. Син ІОрко з 1910 року народження - член ОУН, член товариства “Сокіл” і “Просвіти”. Закінчив Віденський університет. За політичну діяльність суджений поляками в 1935 році. Покарання відбував у Березі Картузькій. Безробітний. Творив клітини ОУН по навколишніх селах. Арештований большевиками в 1940 році й замордований в Дрогобицькій тюрмі у 1941 році.
   Син Орест з 1921 року, член ОУН,”Просвіти”, “Сокола”. Вчився в Перемишльській гімназії. Полум'яний пропагандист української національної ідеї. Арештований большевиками в 1940 році і замордований в Дрогобицькій тюрмі в 1941 році. 
   Дуже показовим, рельєфним є діяльність отця Андрія Бандери. Ще у студентські роки він завжди прилучався до осіб і організацій, що мали пряме відношення до національно--визвольної боротьби. Він постійно був переслідуваний польським урядом як посол в Українській Національній Раді в Станіславові, де проявляв себе як патріот-самостійник і за те, що був капеланом в Українській Галицькій Армії. У 1922 році повдовів, але зумів дати всім (їх було семеро: три сини і чотири доньки) дітям національно-патріотичне виховання. Сини Василь і Олекса замордовані гестапівцями у Авшвіці. Степан вбитий енкаведистами (руками сексота агента Сташинського) в Мюнхені. Одна дочка з батьком померли в сибірському засланні. Роль цієї родини в національно-визвольній боротьбі і годі переоцінити. Все віддали на вівтар незалежності України.  

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12