Фрагменти історії села Халупки-Буньковичі сторінка 3

Заночував у Самборі, бо не поїхав поїзд Самбір-Стар’ява. Від австрійських часів це був перший випадок, коли був порушений графік залізничного зв’язку. Люди між собою шепталися, що це спеціально зробили для Франя. А коли настав вечір, кілька вантажних автомобілів привезли енкаведистів, які швидко оточили хату і запропонували повстанцям здатися. Ті відкрили бій, який тривав цілу ніч. А в сусіда Івана Легкого енкаведисти силою забрали коня з возом і повернули аж після того, як все скінчилося. Сусіди через вікна бачили, як фірою возили поранених і вбитих енкаведистів. У хаті загинули “Залізняк”, “Лис” та Настя, а легко ранений “Вивірка” взятий в полон. Вбитих відвезли в будинок НКВД у Хирів і кинули на гноярню. В НКВД були коні. З того часу Франьо ніколи не витверезувався і скоро помер. Хата стоїть пусткою.
   Якщо говорити конкретно, то в селі було щось більше 50-ти халуп, бо часто в одній халупі жили дві родини. Село не мало своєї церкви, цвинтаря, школи, пошти, а користувалося всім Хирівським, та й наших предків частіше називали хирівчанами. Хіба, коли треба було щось уточнити, тоді називали халуп’яками. Ще й по-сьогоднішній день ми маємо спільну церкву і цвинтар, пошту і школу, організацію і будинок “Просвіти”.
   Проте в селі склалася висока національна і політична свідомість, більша, ніж в Хирові й в навколишніх селах. У селі пішли в УПА одинадцять повстанців, а в Хирові і по селах, які були в чотири-п’ять разів більші від Халупок, пішли в УПА від семи до двадцяти п’яти чоловік.
   У селі була родина Босаків. Пізніше хата була повністю зруйнована, а коло того місця побудували хату люди, які були переселенці з Лемківщини за операцією “Вісла”. З друзями побудували на місці хати невеликий пам’ятник родині. На гранітній плиті напис голосить:
   “Тут стояла хата Босака Петра і Марії, яких гестапівці розстріляли біля хати 9 травня 1943 року”;
   Сина – “Гриву”, “Ореста” з 1920 року народження вбили енкаведисти в квітні 1945 року як провідника ОУН-УПА Стрийської округи;
   Сина Володимира – “Чарноту” з 1923 року народження вбили енкаведисти 16 квітня 1952 року в селі Слохиня як провідника Самбірського надрайону.”

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19