Фрагменти історії села Халупки-Буньковичі сторінка 7

   Колись у “Смолятині” були дві польські хати з господарством. В час операції “Вісла” один поляк розібрав хату і переселився в Польщу. А другу хату ще до війни поляк продав із землею і лісом мешканцю Бунькович Михайлу Тритяку, який своє досить велике господарство в селі продав і переселився жити в “Смолятину”. В Тритяка було троє дітей: Ярослав із 1924 року народження, член УПА із боївки СБ, був у 1947 чи в 1948 році переведений на Стрийщину; сестра Ольга з 1926 року народження, яка пізніше постійно працювала санітаркою в міській лікарні; брат Володимир з 1928 року народження. Із спонуки брата Ярослава займався зв’язком між повстанцями. Пізніше зв’язався з енкаведистами. Коли повстанці прийшли його арештувати, він зумів вирватися із рук, а один повстанець із автоматної черги перебив йому ліву ключицю. Але йому вдалося втікнути. Після того вся родина переселилася із “Смолятини” в село Заріччя до родини. Там вони довго жили, але поки побудували хату в Буньковичах. Володимир довго працював у Хирові в столярній майстерні. У війську не служив. Ніхто з родини не був суджений чи вивезений на поселення в Сибір, хоч всі знали, що брат був у боївці СБ у повстанцях. Люди в селі довго шепталися, бо “Сяна” сильно боялися, що він також був зв’язаний з енкаведистами, а його повстанське керівництво перевело на Стрийщину зі “згоди” НКВД.

   Для такого судження були такі причини:
   а) Коли провід Стрийщини наказав йому з іншими повстанцями піти на Захід, то виявилося, що він хворий на якусь венеричну хворобу і на Захід не пішов.
   б) У 80-х роках брат Володимир женив старшого сина Михайла, який закінчив Ужгородський університет і працював на Закарпатті, а весілля відбувалося в Буньковичах. На весіллі наш спільний сусід, а мій родич Володимир Бачинський з 1928 року народження впізнав Славка – “Сяна” і мені це особисто розповідав. А Михайло із Закарпаття перебрався на роботу і дістав житло в Стрию. Люди знову шепталися, що Славко мав добрі плечі в Стрийському уряді і міг все зробити.
   в) Другий син Володимира Роман закінчив Львівську політехніку і був спрямований відповідно інститутського розподілу на роботу далеко від дому. Проте, в скорому часі перевівся в Стрий на роботу і життя.
   Той, хто добре пам’ятає російську “радянську” дійсність, той і на секунду не сумнівається, що найближчі родичі повстанця УПА та ще й який з 1942 року служив при СБ і не прийшов з повиною, не могли за тодішньою дійсністю вступити в університет чи інститут. Ніхто із їхнього роду не був переслідуваний, а тим більше в таборі чи сибірській висилці. А старий Тритяк ще й був призначений лісним у “Смолятину”.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19