Фрагменти історії села Халупки-Буньковичі сторінка 15

   Я врахував також те, що ще в 1945-46 роках “Чуйний” діяв в таких селах: Смеречина, Терло, Лібухова, Росохи, Нанова, Рудавка та інших. Там був грозою “нашої” падалі, що співпрацювала з енкаведистами.  Його дуже добре знали не тільки енкаведисти, уповноважені по селах, але й міліціонери й пограничники. Вони давали потрібний інструктаж всім сексотам: ріст, комплекція фігури, обличчя, очі, одяг, взуття, зброя, звички і нахили, специфічні слова і висловлювання “Чуйного”. Вони показували сексотам стежки і потоки, якими любив ходити повстанець. Крім того, що “Чуйний” був безстрашний, до ворогів непримиренний, він мав свої джерела інформації і завжди діяв раптово і там, де його не чекали.
   Він часто ходив з охороною або особисто з “Гоцулом” – Степан Шульга. Член Крайового Проводу і керував та контролював всю діяльність ОУН-УПА Дрогобицької області. Також часто ходив з “Буревієм”, що замінив на посту Хирівського повітового проводу Івана Босака – “Ореста”. “Буревій” безрозлучно ходив з Романчуком Петром – “Лис”, “Стрик”, 1921 року народження, село Стрілків Стрийського району. Брат “Лиса” повідомляв мене, що брат пройшов два вишколи: на Стрийщині і в Карпатах. У них був керівником кущової боївки СБ, а згодом переведений на Старосамбірщину, Хирівщину. Люди сіл Галівка, Мшанець, Потік, Хащів та інших назвали “Гоцула”, “Буревія”, “Лиса” місцевим штабом УПА. Щось в цьому було реального. “Чуйний” був при них. А десь в 1948 чи 49 роках “Чуйний” був призначений особистим охоронцем референта СБ Дрогобицької округи – “Потапа”. Він був ласим шматком для НКВД. Таким приблизно був і “Веселий”, бо із 1946 року завжди був при охороні керівників Хирівського і Старосамбірського районів та Самбірського надрайону. Їх добре знала вся енкаведистська і сексотська зараза. Сексоти за ними нишпорили всюди: не спали ночами, підслуховували, випитували про них. Не думаю, щоб вони могли собі дозволити йти в село за харчами.
   Обдумуючи всесторонньо це питання, я пригадав таку розповідь Ярослава Галевича із Посади Хирівської (тепер це вулиця Самбірська в Хирові). Якось я його спитав: “А Ти не знаєш, як була викрита криївка в хаті Пертака Андрія, де загинули “Веселий”, ”Чуйний” і ”Шрам”?” Тоді він розповів мені таку історію. “Через якийсь час після падіння криївки люди говорили, що хлопці виходили ввечері чи вночі і ловили російських офіцерів, які п’яні поверталися додому після зарплати і  реквізували гроші. А таке було можливим, бо для офіцерів житла в казармах не вистачало, і вони жили на приватних квартирах. Після декількох таких випадків большевицькі “вуха” і “очі” –  сексоти це помітили і доносили в НКВД. Так хлопці здобували гроші на прохарчування.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19