Фрагменти історії села Халупки-Буньковичі сторінка 16

Хоч це не було єдиним джерелом. По селах ще дальше молодь збирала гроші на повстанців, даючи їм “бопони” чи ”бофони”. Ті гроші йшли переважно на утримання повстанської еліти. Повстанці “Веселий” і ”Чуйний”, а, можливо, й провідники переодягалися і йшли в Хирів за хлібом, цукром, сіллю та іншим. Можливо, що ще час від часу ходили за харчами в села, та це були виключні випадки.
   А тепер питання про рацію. Чи була вона в них? Без сумніву, що так. Зенон Чучуловський твердо заявив мені, що криївка була запеленгована. А далі каже: “Якби її викрили сексоти, то найперше видали б запасний хід-лаз, який ішов коло 10 метрів у потік, а хлопці через той лаз і втікли. Енкаведисти також не могли знайти і відкрити віко. Заки вони це робили, хлопці втікли.”
   Я знову пішов до Тритяка і просив його сказати, що він знає про викриття криївки. Він також впевнено сказав, що криївка була викрита військовими із Хирівської танкової частини. Такими словами, як пеленгатор і запеленгована, він не володів, а просто: “Викрита військовими”. Звичайно, що в такій великій танковій військовій частині пеленгатор був і то певно не один.
   Вже в той час дехто з людей розумів, що це була особлива, стратегічна криївка і що в тій криївці жили якісь великі повстанські керівники. Детально скрупульозно я дослідив це питання і зробив висновок, що там були:
1.    “Потап” – керівник референтури СБ Дрогобицької округи.
2.    “Чарнота” – провідник Самбірського надрайону.
3.    “Шугай” – Референт СБ Самбірського надрайону.
4.    “Чуйний” – особистий охоронець “Потапа”.
5.    “Веселий” – особистий охоронець “Шугая”.
   На той час таких керівників ОУН-УПА в Дрогобицькій окрузі було стільки, що їх можна було порахувати на пальцях обох рук. Вони-то й тримали зв’язок з Округою чи закордоном рацією, бо інші зв’язки були порвані.
   За кілька місяців після бою за “Форнальову криївку” люди висловлювали думку, що: “То були великі птахи!” Всіх дивувало, як кілька повстанців вирвалися з оточення двох батальйонів большевиків. Це було для людей щось міфічне. А вони в дійсності були “стріляні птахи”.
   “Потап” із 1939 року при військовій справі. Пройшов вишкіл по програмі “Нахтігалю” в Німеччині. 12 років спеціального вишколу: підпілля, польські тюрми, повстанська боротьба на високих постах УПА при СБ.
   “Шугай” – гімназія, особливий вишкіл за програмою дивізії “Галичина”. Із 1944 року – у відділах УПА воював на Закерзонні, повернувшись на Україну, постійно служив в СБ. Нагороджений Золотим Хрестом Бойових заслуг І кляси. В загальній складності 10 років військового навчання і боротьби.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19