Вiчна Слава Героям УПА сторінка 14

Я був у Терлі, а там старші й розумні люди розповідали всякі історії про німців і москалів. Що то буде? Наші хлопці вже повністю підросли до війська. З першого разу їх заберуть.”

Так у вічному життєвому круговороті швидко спливав час. Вже й настали жнива. Тато найняв три жінки з безкінних господарств, які за обробіток їхнього поля восени та за зерно згодилися жати. Жито косити не можна було, в цьому році вродило високе й важке. Жнива затягнулися, бо час від часу йшов дощ. Копи треба було розбирати, а снопи розв’язувати й сушити. Але Той, що мочив їх, - висушував їх. Жнива майже закінчилися. Дехто мав ще пізній овес і гречку, чекали, аби дозріли. Діти вже ходили до школи. Часом повівав холодний вітер і падав дрібний холодний дощ.

Якось до хати вбіг Микола й сказав: “Німці напали на Польщу й вже два дні йдуть бої. Поляки хваляться в газетах, що “не отдали ні гудзіка швабу”, а самі безоглядно втікають. Їх повно в Хирові – ті, що перейшли руский кордон. Я сам їх бачив”. “От і балаканина стала правдою”, - зауважив тато. До Миколи на ровері приїхав знайомий чоловік і на самоті сказав йому: “В неділю на 12 годину всім членам ОУН з’явитися в село Рудавку за Терлівським верхом, де відбудеться збірка. Про що там будуть говорити, я не знаю”. Микола розпитав, що відбувається в Хирові. “В Хирів приїжджають і приходять російські війська. Дехто зустрічає їх хлібом-сіллю й співом. Кажуть, що це колишні підпільні комуністи, які були організовані в комуністичну партію (КПЗУ)”.

- А де ж ті поляки, яких я бачив у Хирові? – спитав Микола.

- Деякі пішли до москалів, інші розійшлися між нашими людьми, а були такі, що повернули в Польщу.

- Як вони можуть повернутися додому, якщо там тепер між Німеччиною й Росією кордон десь біля Перемишля?

- Та хто їх там знає, що вони там зроблять.

Ще трохи поговорили, і зв’язковий поїхав у Хирів.

У неділю Микола, Іван, Катруся та Михайло – “Кривоніс” пішли через Терло в Рудавку. Їм довелося доволі довго чекати, бо ще не прийшли люди з Росіх, Лібухови, Терла, Смільниці, Нанова, Коростенка, Ліскуватого. Коли всі добре всілися на поляні, “Грива” оголосив: “Найближчими днями в Європі, а також і в нас сталися дуже важливі події, які будуть мати велике значення для багатьох країн Європи, а то й цілого світу. Наші передбачення щодо зіткнення німців з поляками відбулося. Значною несподіванкою стало захоплення Галичини москалями. Отже, про ці та інші подої розповість нам та дасть короткий їх аналіз представник Крайового Проводу. Тож йому й слово”.

      “Друзі, - сказав “Гоцул”, - захоплення Польщі Німеччиною, хоч війна ще не закінчилася, але все стало ясним – у Польщі не залишилося війська, хто буде боронити “отчизну”?

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69