Вiчна Слава Героям УПА сторінка 37

Михайло Пукач, 1921 року народження, син Стефана з сестрою Ганною.

 

Потрапивши до війська, він з перших днів проявляв себе як винахідливий, порадний, розумний і з доброю пам’яттю, рухливий вояка. Його відразу замітили й вислали вчитися в підстаршинську школу, де він себе відразу ж проявив з найкращого боку. Закінчує підстаршинську школу з відзнаками й тут же його висилають вчитися в старшинську школу, яку також закінчує з відзнакою.

     Ще, будучи в підстаршинській школі, старший із старшин завжди при ньому звертав увагу іншим воякам: “Пач коблиляківа ”. Такі слова постійно повторювали тим, хто вчився в підстаршинській школі. Проте, полякам він дав дуже мало користі, бо саме тоді почалася українсько-польська війна й Михайло вночі на коні втікає з польських касарень і під Перемишлем прибуває в табір Української Галицької Армії. Здався й голоситься вступити в УГА. Його з радістю приймають, а, перевіривши всі його документи, призначають курінним. Під натиском відмінно озброєного Францією польського війська й під командою генерала Гелера УГА відступає до Хирова. Тут його курінь підсилили й розмістили в великому лісовому масиві на горі Свинний  між селами Лібухова й Смеречина.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69