Вiчна Слава Героям УПА сторінка 42

 

Про деякі особливості душі й духу Івана. Харизматичні, ментальні, сугубо індивідуальні прояви душі й духу, як наші предки говорили – ціхи характеру Івана можна прослідкувати за його вчинками.  Більше як 99 відсотків тих хлопців, яких москалі брали в російську армію, бо вона була не якоюсь радянською армією, такої не існувало. Така назва була вигідна росіянам для прикриття російського націоналізму та великодержавного шовінізму. Отже, тих 99 відсотків в силу обставин, які творили партія, НКВД, міліція, комсомол, вірою й правдою служили Росії та всій більшовицькій свиті, поверталися додому похоронками. Рідко хто з них втікав з армії. Хіба що втікали в Галичині. Іван втік з армії далеко від дому, бо вертався додому два місяці. Для такого вчинку треба було мати твердий і рішучий характер. А за німців хоч і був солтисом, творив з братом повстанські боївки й підвідділи, вишколюючи їх. А скільки муки, коней, м’яса він відправив у ліс. Коли німці відступали, не пішов в обозі з ними на Захід, щоб звідти пробратися до США, бо був громадянином США. Особливий характер, обов’язок перед Організацією й Україною покликав його в УПА.

Далі за віком у родині йшов Микола, з 1918 року – “Бистрий”, “Влодко”. Про нього можна писати багато й конкретно. Один з перших членів Хирівського повітового проводу, де виконував роль замісника референта служби безпеки проводу. Від проводу мав завдання творити клітини ОУН, боївки та їх вишколювати. Брат Стефан мене інформує, що перед самою війною в 1939 році ледь втік в Австрію, а пізніше в Німеччину. Я ще не встиг пану Стефану пояснити, що брат не втік, а мав наказ з Проводу ОУН відбути на вишкіл до Німеччини, бо там були створені спеціальні вишкільні табори для української молоді, де готували кадри для “Нахтігалю”, “Роланда” та інших цілей.

       Постать Миколи зі всіх сторін життя прозора й приваблює до себе особливо з національно-повстанського погляду. Це віховий тип у діяльності Хирівського повіту ОУН-УПА. Максимально віддавався роботі створення клітин ОУН у навколишніх селах, створював боївки ОУН, а згодом боївки УПА. Дуже активно їх вишколював. Був керівником всіх повстанських сил в своєму мікрорайоні. Перший заступник референта СБ Хирівського повіту. Так беззмінно він працював десять років, бо вже в 1939 році був в ОУН та в підпіллі, а загинув від рук енкаведистів у грудні 1949 року. Брат Стефан згадує, що до нього доходили слухи, що це справа рук Цапа із села Біличі. Був вбитий близько згарищ власної домівки.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69