Вiчна Слава Героям УПА сторінка 46


Зліва Стефан Пукач, 1932 року народження, син Стефана. Справа брат Михайло з дружиною і внуками.

 

     Ще добре не створивши власного управління, вже шостого квітня Михайла арештовують. Всіх підозрілих закрили в казармах колишньої військової частини. І як московський азіат вміє всюди створити антисанітарні умови! Людський послід лежав купами всюди. Часто справлялися, не приховуючись. Все поперекидувано, поломано. Казарми перетворили в допитову камеру. Допити проводили два рази на добу: один раз вдень, а другий раз – вночі. Всі допити супроводжувалися катуваннями. Так три тижні день за днем. І де вони брали стільки людей для допитування й катування? Питали один в одного арештовані. Всі арештовані були опухлі, без зубів і навіть без очей. Були з поламаними руками й ногами. Основні питання, які вони ставили Михайлові: де був від 1939 року дотепер, де його брати, чим займався стрийко до приходу радянської влади. Його відповіді були такі: “Я ніколи не займався політикою, а працював у господарстві. Коли прийшли німці, мене забрали на роботу до Німеччини. На роботу взяли й брата Миколу. А брат Іван пішов у вашу армію”. Його дивувало те, що вони знали так багато й детально про всю родину й за такий короткий час. За браком доказів його відпустили під розписку, що нікуди не виїде.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69