Вiчна Слава Героям УПА сторінка 61

 

- Друже “Вишня”, ми вже зорієнтовані на одне місце, але Вам не говорили, бо не будете Ви копати криївку. Встидно для нас, - почав “Черник”.

- А я Вас переб’ю. В нас у сім’ї було велике господарство, декілька десятків моргів поля, я з малої дитини привчена до важкої праці. І тепер не погордую працею, - досить рішуче й твердо сказала вона.

- Може воно й так, але ми маємо ще багато часу до зими й повністю самі справимося з роботою, й совість не буде мучити нас, - завершив “Черник”.

- У тому я не буду насилувати вас, але якщо буде потреба, залучайте й мене.

Глинянський був вже старшою людиною, з 1916 року, й політично вихований. Знав дуже добре людей не тільки з Коростенка, а й з Ліскуватого. Ще краще знав всіх повстанців. Декілька днів мислив, кого з них можна взяти на допомогу. Вирішив, а тоді вже обговорив з друзями. Взяли повстанця, який вже декілька разів копав криївки. Криївку вирішили брати підкопом, бо мала бути в потоці, далі від берега. Тут був великий гущак з молодих яличок біля старих ялиць. Підкоп зробили невеликий, бо сама криївка була під двома старими ялицями. Віддиховий люк проходив через одну з цих ялиць, яка мала досить високо дупло. Його трохи розширили грубим дротом, розплесканим на кінці. В криївці палити не думали, хіба що в дуже окремих випадках. Тепер чекали повного місяця, бо мали її брати тільки ночами. В селі було трохи тривожно, бо вбили шість повстанців. При такій кількості людей це багато. І  всі були “стріляні” хлопці. Криївка була зроблена «Г»-подібно.

Настала холодна, суха й тиха погода. “Вишня” почала переконувати хлопців, що їй потрібно конче там бути, бо вона ще з кимось буде копати й насипати глину в мішки, а два інші будуть носити. Носити потрібно було на відстань, більшу, як 500 метрів, й висипати на відкритий берег, де була подібна глина. Роботи пішли швидко, як тільки можна було швидко носити глину. “Вишня” заглиблювалася в землю, каміння було мало й невелике, зате було дуже багато коріння, яке прорубували сокирою. Підходило до ранку, сіли й вияснили, яку місцевість потрібно контролювати від чужого ока. Місцевість, де копали криївку, була відгороджена від великого масиву лісу глибоким потоком. Ніяких лісових доріг тут не було. Навіть не було стежок, тому вирішили продовжувати роботу й за дня, але не вистачало сили. Все частіше почали відпочивати й перевіряти спостереженням місцевість. “Черник” перейшов через потік і з другого боку добре оглянув берег, де сипали глину. Залишився задоволений, тільки дав зауваження, що потрібно принести з села граблі й після закінчення роботи місцями підправити глину.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69