Вiчна Слава Героям УПА сторінка 64

 

- Тепер скажіть нам, що Ви дізналися серед людей? - якось дуже тихо спитав він.

Той розповів їм про бідування народу, знущання большевиків, підтвердження про виселення людей із своїх сіл та хто був вбитий з повстанців, кого засудили із селян. З великим болем і жалем сказав, що повстанець, який допомагав їм брати криївку, вбитий в селі Лодина. Якось дуже проникливо подивився на “Вишню”, а та аж зрушилася з місця й спитала: “Що Ви приховуєте від мене? Я це бачу”.

- Саме найгірше, що може бути, - з болем сказав він.

Вона встала, закрила обличчя руками, тихо заплакала. “Черник” підійшов до неї, обняв за плечі й сказав:

- Таке чекає кожного з нас. Когось скоріше, когось – пізніше. Така вже наша доля.

Вона перестала схлипувати й ніби скам’яніла. З часом встала й спитала:

- А коли й де це було?

- Сталося це 6-го грудня 1949 року недалеко від згарищ Вашої хати. Труп взяли до Хирова.

Вона пішла за свою загородку, засвітила воскову свічку, яких дівчата з села зробили для неї аж сім, і стала довго молитися. Два дні в криївці було як у гробі, ніхто не промовив і слова, ніхто не їв. Нарешті “Черник” сказав:

- Так, друзі, жити не можна, бо вмремо з туги, щось треба робити, надаючи свому голосу бадьорості.

- Я у всьому винна, оправдовувалася «Вишня»

 - Не будемо шукати винних, а жити треба веселіше, - сказав «Зеньо». За кілька секунд вдарив себе по чолі. Як я міг забути. Мені дали фляжку сильної самогони. Вона є на дні мішка у військовій залізній флязі. Сам кинувся до мішка і швидко витягнув пласкату в цельті фляжку. «Черник» подав алюмінієве горнятко. «Зеньо» наливав кожному по черзі, але мало, бо його попереджували, що коли треба на рану спирту, її можна використовувати. «Вишня» закашлялася і їй дали запити водою. Хтось почав тиху повстанську сумну пісню. Була вже п’ята година ранку, а в них мала починатись ніч. Криївка завжди породжувала важкі почуття, але всі вони були молоді і з здоровими нервами, час злітав відносно швидко, бо кожного дня опрацьовували літературу. Один читав, а два слухали і час від часу ставили питання на які разом намагалися дати відповіді. Досить часто із криївки вилазити. Якось при кінці ночі вилізли з криївки. Було це наприкінці лютого.  Старий місяць зник, а молодий ледве вийшов дуже тонким серпом.  Між собою договорилися, що обидва повстанці йдуть спостерігати за лісом від села Лодина, а «Вишня» влазить в гущах із ялинок над самим потоком так, щоб бачити великий шмат потоку із протилежної від них сторони.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69