Вiчна Слава Героям УПА сторінка 66

 

Ще довго говорили про всякі речі і якось раптово «Черник» сказав: «Друзі, 5 квітня я маю відбути зустріч із провідником нашого повіту на висілку Млини. Це кілька хат між Коростенком і Лісковатим зі сторонни Смільниці і ви добре знаєте де це є. Відносно того в мене є план. Я з охоронцем ідемо а «Вишня» залишається в криївці, бо двом легше йти. Ви маєте матеріал для друку, який я вам дав для друку. Ми вийдемо з криївки наприкінці ночі 4 квітня. Після детального спостереження за місцевістю підемо між Коростенком і Ліскуватим. Цю місцевість дуже добре знає друг «Зеньо» і він буде обирати дорогу на свій погляд. Домовленість є така, щоб ми зустрілися в обід в найближчій хаті коло лісу. Десь там має нас чекати зв'язкова. Якщо все добре піде, ми повинні повернутися з початком ночі до криївки. О годині п'ятій виходимо з криївки».

            Хлопці взяли в руки автомати і почали чистити і придивлятись до кожної деталі. Так зробили і з пістолями. Коло п'ятої відкрили люк, приставили драбину і повилазили з криївки. «Вишня» спитала:

- Мені віко прив'язувати до кореня?

- Думаю що так – відповів їй «Черник».

       Повстанці довго прислухалися і придивлялися до навколишньої місцевості. Вже почало чуть-чуть світати і вони рушили в дорогу. Йшли дуже повільно й з великою увагою. Охоронець йшов на чолі впереді і при найменшій потребі давав сигнал «Чернику» рідко підкликав помахом руки до себе, радився. Йшов майже між Ліскуватим і Коростенком. Із сторони Ліскуватого було спокійно, а з Коростенка доходили сабкі звуки гавкоту псів. Сонце піднялось досить високо на небі. До млинів близько. Повстанці стали ще більш уважні, частіше зближувалися і радилися. Охоронець попередив Черника, що вже близько хата, до якої вони йдуть. «Зеньо» вибрав зручну місцевість з якої було добре видно хату і дівчину, яка з’явиться. Ліс був дуже занечищений кусками дерев, вершками, суками, помнутими корчами і колісницями від коліс наповнених водою. В лісі ще місцями лежав сніг. В такому захаращеному лісі годі було зробити сліди. І хлопці на те не звертали уваги. Всюди більшовики зробили свій порядок. Показалася дівчина і охоронець, скриваючись за корчами пішов до неї. Підійшов дуже близько, але вона його не бачила. Покликав її, вона злякалася і зразу не впізнала його. Почалася розмова в якій вона йому сказала: Йдіть в ліс, а як вони прийдуть, я вийду до вас. Чекайте і не приходьте до мене. Я дам про себе знати». Полізла рукою за пазуху кожуха і витягнула вузлик обмотаний домашнім полотном. Дала «Зеню» із словами: «Чим хата багата». Він розгорнув і побачив дві досить грубі кромки хліба, врізані через цілий хліб грубим шаром помащені маслом і сиром. Охоронець попросив дівчину: «Якщо можете, попросіть родичів, аби пішли в Коростенко і добре розізнали чи прийшли в село додатково енкаведисти і пограничними, що чути і робиться в навколишній місцевості». Вона пішла, а він повернувся до «Черника» смачно з’їли хліб, відійшли один від одного на 20-30 м, поділивши між собою обсервації і залягли.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69