Вiчна Слава Героям УПА сторінка 67

«Зеньо» назбирав в'язаночку ріща і постелив під себе. Час йшов дуже повільно, всюди було тихо хіба що час від часу хтось йшов у напрямку млинів. Вже почало «хапати» за очі, а зв'язкова не показувалася, стемніло. «Зеньо» накінець далеко розглядів постать, що рухалась в напрямку до них. Підійшов близько до неї і сказав умовні слова. Вона зупинилася і сказала, що від провідника прийшов зв'язковий і попередив, що хоче говорити в лісі. Вибрали місце, де зв'язкова привела провідника і двох охоронців. «Зеньо» і два провідникові охоронці стали широким колом, а між ними «Мирон» - таке псевдо провідника. Говорили довго. «Мирона» ніхто не знав, бо він із Закерзоння прийшов сюди із рештками повстанців і з «Хріном». На Закерзонні «Черник» воював разом з «Мироном» і тому добре себе знали. Здається, що вони були ровесниками. Через досить довгий час підкликали до себе зв’язкову, яка стояла із «Зеньом». Вона повідомила «Чернику», що її мама і сестра ходили в Коростенку і там пробули цілий день. Там справи невтішні. Ніхто не бачив, як і коли приїхали в село енкаведисти і пограничники, але їх можна побачити на кожному кроці. Багато їх пішло у напрямку Лодини. Зв’язкову відправили до дому. «Черник» сказав «Мирону», що може це пов'язано із твоїм приходом сюди. Але при чому тут їх похід в сторону Лодини – поправив себе «Черник». Ні, я просто думаю, що тут справа з нашою криївкою. Так підказує мені моє серце. Ти з охоронцями повертайся у свій район дій, а я повертаюся до криївки, бо там щось поганого та ще й  саму залишити «Вишню». Виглядає, як зрада, я відходжу.  «Черник» почав дуже спішити, а охоронець постійно його закликав бути холоднокровним і обережним. Місяць-молодик помагав їм орієнтуватися, але робив їх видимими на досить велику відстань. Охоронець взяв «Черника» за руку і сказав: «До нашої криївки не так вже й далеко, тут можуть бути енкаведисти, а безпечної віддалі між нами нема. Опануйте себе і не спішіть. Від мене відстаньте бодай на 20 метрів». Через деякий час охоронець повернувся лицем до «Черника» притулив палець до губ, рукою підкликав його до себе. Коли той приблизився зовсім близько, він показав йому на корч з грубими ялицями. «Дивіться уважно», сказав охоронець. «Черник» побачив двох енкаведистів, які помалу, зігнувшись, йшли до потоку вниз по течії, де була криївка. Сумніву не було, їх криївка була оточена. Охоронець потягнув референта за рукав у глиб лісу. «Дальше ми не підемо» - сказав «Черник», бо енкаведисти зайняли таку територію, яку вважали за потрібне. Звіддти будемо спостерігати за криївкою, хоч це трохи задалеко. Вже добре розвиднілося. Енкаведисти тихо порпалися коло ялиць, шукаючи входу. Знайшли віко, яке відпорпали багнетом. Потягнули за яличку, але віко не відкривалося, хоч точно означилося місце віка. Кілька енкаведистів вхопили яличку і силою шарпнули.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69