Вiчна Слава Героям УПА сторінка 68

Дріт зсунувся з ялички, кілька коротких серій з кулемета в криївку розбудили «Вишню». Вона спала твердо, бо це був перший сон. Вона не чула кроків пограничників і енкаведистів. Один чи два енкаведисти скочили всередину, а вона була осліплена денним світлом, яке вдарило їй в очі. Розум працював чітко, що одягнутися і оборонятися вона не зможе. На лежаці лежали автомат і пістоль. Вона вхопила пістолю і встигла вистрілити, а енкаведист був не дальше двох кроків від неї. У криївку скочив офіцер, наказавши солдатам підтягнути тіло до отвору. Всю криївку перерили. Тіло почали витягати на поверхню. Катруся була ростом десь 170 см, молода, вміру гладка і вони не могли її витягнути із криївки, а вірніше випхати на поверхню. Десь найшли мотузку, прив’язали до рук і потягли на поверхню. Витягли і почали оглядати тіло, а один із офіцерів сказав: «Рослая, красивая».

            Старший офіцер дав наказ бігти в село за автом. Скоро під'їхав ЗІС, відкрили один борт і кинули тіло в кузов на солому. Тіло від криївки до автомобіля тягнули за руки. В кузаві було трохи соломи і тіло притрусили нею. Вона булла лише в трусах і станіку. Такою її привезли в Хирів і попри жидівське окописько вивезли на гору, а там були окопи, де стояли російські зенітки.

Останки Катрусі, знайдені 1993 року в Хирові. В скроні дірка від кулі.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69