Вiчна Слава Героям УПА сторінка 69

 

Під'їхали до одного окопу, розкрили борт і зтягнули тіло. Ми із школи, було це близько, ходили дивитися на труп. Тіло почало розкладатися і якась смілива Божа душа витягнула її труп з окопу на горбок і там закопала. Видно, що хтось перешкодив, бо не встиг викопати яму на ноги, а прикрили їх мохом і ріщами. Так тіло пролежало до 1993 року.  В цьому році ми дослідили місце де лежало тіло, а

Володимир Горбовий найшов у траві майже повністю кістки ступнів ніг, а за ними викопали і весь скелет. 14 жовтня 1993 року разом з іншими повстанцями труну з її скелетом під звуки оркестру і військового салюту, які виконували військові, занесли в могилу з великою почесттю.

            А що робилося в Коростенку. Енкаведисти були переконані, що повстанці прийдуть до криївки, якщо не до живої «Вишні», то за її трупом, але далеко від того місця вони не підуть, тому оточили Коростенко і всі дороги до нього енкаведистами,  пограничниками і сексотами. Була приведена в дію вся машина сексотів у всіх навколишніх селах. І вже 5 квітня 1950 року вони натрапили на слід районового провідника «Мирона» з охоронцем Степаном Проциком, 1930 року народження із села Смільниця, які були вбиті в Нанові. А ще 5-6 квітня вони зустрічалися в Млинах з «Черником». Заохочені цим енкаведисти посилили спостереження в Коростенко і навколишніх селах. Це дало відповідний результат, бо 15 квітня 50-го року в Коростенку було вбито «Черника» і його охоронця Степана Глинянського – «Зеня».

            Неможливо пояснити, хіба якщо ми доберемося до «наших» архівів, лише у 1949 році на цих теренах загинуло 24 повстанці, в основному з керівного складу. 18 повстанців загинуло в 1950 році.

            Так відлітали душі останніх повстанців у Божий Вирій. Вічна їм слава.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69