Михайло Гальо пполковник УПА "Коник" сторінка 2

     Хирів за панування Польщі входив в Добромильський повіт. Дальше добродій просить Олю, щоб дещо дізналася про "Коника" і вислала йому матеріали. А вже родич пані Олі знав мене особисто і знав мої зацікавлення історією ОУН-УПА на наших теренах. Він звернувся до мене за допомогою. І я зразу ж пригадав собі, що в книжці моєї бібліотечки "Бібліотека українського підпільника" ч. 6 під титулом "УПА в світлі документів з боротьби за УССД 1942-1950 роках в 1957 році я неодноразово зустрічався із псевдом "Коник". Почав гортати і вивчати заново усю історію. На стор. 342 написано: "Серце повстанця, серце його великого бойового командира Коника наливається з кожним днем твердою постановою: до нового наступу!" Мається на увазі Бірча. Дальше пише: "Відважна повстанська рука Командира накреслила сміливий план операції... В розгарі цих боїв гине геройською смертю в першій бойовій лінії, на чолі своїх наступаючих неустрашимих левів-борців сам головний командир цілої акції  сл. пам. полковник Коник". Стало зрозуміло, що "Коник" був не поручником УПА, а полковником. Та й це виявилося неточним, бо дальше вивчення цієї історії привело мене на слід, що Штаб УПА призначив "Коника" курінним Перемиського куреня у військовому званні поручника, а вже після смерті присвоєно йому звання пполковника. Підтвердженням цього є твердження С.Ф. Хмеля в книжці "Українська партизанка" на стор. 47, Львів 1994 р., де він пише про бойові прикмети командирів УПА і як приклад для інших наводить: "як зразок великої активності подаю світлій пам'яті підполковника Коника. Він, будучи ще чотовим у курені "Гайдамаків", разом із своїми "пташками" (стрільці в його чоті мали псевдоніми птахів) будував барикади, а щоб його "пташки" пристойно виглядали, сам їх стриг і голив. Як сотенний  та інструктор старшинської школи "Оленів" дуже солідно готувався до викладів. У бойових акціях завжди був попереду. За лінією Керзона большевики та їх польські прислужники боляче відчули його активність". Це вже було немало. Отже, Гальо-Коник був пполковником військ УПА, а до того - чотовим в курені "Гайдамаки", далі - сотенним і інструктором старшинської школи "Олені". І також без сумніву є те, що в 1945 році для зміцнення старшинських кадрів на Закерзонні Штаб УПА призначив його курінним Перемиського куреня. Причиною його призначення було також те, що він дуже добре володів польською мовою, а також добре знав ці терени, бо родився від Перемишля 25 кілометрів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13