Михайло Гальо пполковник УПА "Коник" сторінка 4

     Брав активну участь у роботі місцевої "Просвіти", в організації вечорів, присвячених Шевченку, Франку, пам'яті боїв під Крутами, закликав українське населення не купувати товарів в польських та жидівських крамницях, особливо горілки та тютюну. Сам не пив та не курив. Серед  хлопців Посади Хирівської він був непоказний, ніби незримий. Своїм характером дуже подібний на сильно накручену пружину із сповільнено діючим механізмом. Все робив повільно, але дуже  докладно. Від поставленого завдання ніколи не відступав. Якщо йому доручали нести вінок чи прапор на могилу воякам УГА, він не звертав уваги на каміння, яке кидали поляки чи на палиці польських поліцаїв. Ніс до кінця. Коли йому доручали в "Просвіті" чи в організації "Луг" якусь роботу, ніколи не відмовлявся. Навіть згоду давав не словами, а кивком голови, "Ми були з ним дуже близькі, були сусідами. В грі, забавах, танцях, в "Просвіті", товаристві "Луг" завжди були разом. І я не пам'ятаю, щоб він не виконав якогось завдання. Ніколи не хвалився. Всі йому вірили", - так говорив про нього п. Іванейко.

     Пан Петрівський Михайло із села Поляна Хирівська вчився в одному класі із ним в Хирівській школі. Він розповів про нього такий епізод. Якось майже над ранком Михайло разом із Осипом Коропейом із Хирова (а їх було п'ять братів і всі кінчали гімназії та університети за Польщі) із дуже втомленим виглядом і знищеним одягом просили його батька, щоб пустив їх до стодоли поспати й відпочити. Вже того ж дня по всій навколишній місцевості рознеслася чутка, що коло Добромиля, Нового Міста, Нижанкович і інших місць хтось підпалив польські фільварки. Пан Петрівський переконував мене, що то була робота тих хлопців, які брали участь у цій акції. І це була відплата полякам за пацифікацію. З того ж джерела я дізнався, що "Коник" брав активну участь у походах, демонстраціях на Стрілецьку могилу в Хирові і в бійках з польською поліцією.

     "Ми були з одного року народження, - продовжував п. Петрівський, - вчилися в одному класі. А я довго його не знав. Був непоказний, але добре вчився. З товаришами сходився дуже повільно. Але з ким потоваришував,  був тій дружбі вірний до кінця. Поляків і жидів сторонився".

     Його зв'язок із братами Коропеями доводить, що Коник вже тоді був членом ОУН або юнацтва ОУН, бо Коропеї були фундаторами підпілля ОУН не тільки в Хирові, а й у навколишніх селах.

*      *

*

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13