Михайло Гальо пполковник УПА "Коник" сторінка 8

      Просив використати його як першого курінного на Закерзонні. Саме в той час на Перемишльщині формували сотні "Громенко" і "Бурлака". Мали вже по дві-три чоти. В скорому часі під керівництвом "Коника" було створено чотири сотні: "Громенка" - Михайло Дуда, "Бурлаки" - Володимир Щегельський, "Ластівки" - Гриць Янківський, "Крилача" - Ярослава Коцьолка. Далі на захід від Перемишльщини діяли сотні куреня "Рена" і ті, що рейдували на терени УРСР, або з УРСР на Закерзоння. "Коник" був призначений також замісником "Рена" - командира 26 Тактичного відтинка "Лемко". Ним було створено дві підстаршинські школи, а третя вже після його смерті. В Літописі Української Повстанської Армії т. 1 Іван Федан, учасник військових змагань на Закерзонні в спогадах на стор. 315 згадує, як він зустрів на Закерзонні "Коника". Коли на загальній збірці він впізнав старшин УПА, які були викладачами та інструкторами старшинської школи "Олені", і серед них впізнав поручника "Коника" і сотенного "Ластівку", який викладав у школі внутрішню службу. Також згадує, як "Коник" перші дні постійно був з ними, спав у гамаку, вставав, як усі, біг до річки вмиватися, а потім з усіма шикувався на зарядку. Завжди контролював справедливість розподілу харчування. Перевіряв постійно санітарний стан вишколу, гігієну старшин і стрільців. На кожного справляв враження дуже чесної людини. Про його роль в школі старшин УПА "Олені" є записано в документі із архівів УПА, які знаходяться в Києві, що "Коник" був командиром вишкільної сотні. Другий вишкіл був під командою сотенного "Щита". А зверхником над обома вишколами був "Поль", Польовий Федір.

      Коник не був красенем, але й не був негарним. Вмів викликати до себе прихильність. Вище середнього росту, очі ясні, ніс рівний, волосся хвилясте, руде. Фігура струнка, але досить худа, завжди ходив у польській військовій формі з вимог конспірації. Говорив спартанською мовою: чітко, коротко і вирозуміло. Складалося враження, що з його фраз нічого не можна було викинути чи вставити. Два рази повторювати сказане йому не приходилося. Така була дохідлива його манера пояснення чи наказу. Висловлював свою думку чи говорив при крайній необхідності вимог справи. Якось в розмові з поляками почула, що він говорить відшліфованою польською мовою. Вона зацікавилася, де він так докладно вивчив польську мову. Він відповів, що вчився в школі сім років польською мовою всі предмети, крім української мови та релігії. Потім служив при польському війську. Ото і всі його польські "університети". Це і все, що п. Оля знала з його життя. В організації було правило ніколи і нікого із своїх не питати про його минуле життя.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13